Вінниця
05.12.2022
-5.8° C
Наверх

Виживання ВПО: де жити та як працевлаштуватись?

Україна героїчно протистоїть країні-окупанту вже майже 9 років. Починаючи з 24 лютого цього року, різко змінилась не лише лінія фронту, але і свідомість більшості українців та європейців, які нарешті зрозуміли масштаби загрози з боку росії для всього цивілізованого світу.

Війна принесла багато горя, забрала у багатьох українців рідних людей, дім, роботу і віру у майбутнє. Велика кількість громадян була змушена покинути свої рідні міста й села та почати все з нуля в нових місцях. За різними оцінками, за час війни Україну покинуло близько 7 млн громадян. Проте ця цифра приблизна та регулярно змінюється, оскільки багато хто повертається, а дехто їде з України. 

Майже 5 млн осіб наразі мають статус внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

За офіційними даними за весь час війни постраждало більше 1200 дітей, загинуло — 430 неповнолітніх, а зниклими безвісти наразі вважаються 279 дітлахів. 

Увесь жах, який приніс із собою рашистський тероризм, змусив багатьох українців рятувались та релокуватись.

 

Отже, як вижити внутрішньо переміщеним особам? Де знайти житло та роботу? Чи можливо отримати допомогу та підтримку від держави? Відповімо на найактуальніші та найболючіші питання.

 

Житло

 

Висока інтенсивність бойових дій та обстрілів цивільної інфраструктури спричинила великий дефіцит житла в Україні. Велика кількість українців залишилась або без житла, або без можливості проживати у своєму місті. 

На сьогодні офіційно отримали статус ВПО майже 5 млн осіб, та ця кількість щоденно росте через масову або часткову евакуацію населення у деяких регіонах.

Наразі ситуація з житлом залишається важкою, але є деякі державні програми, які можуть допомогти ВПО отримати нове власне або тимчасове помешкання:

 

  1. Квартира від Державного фонду молодіжного кредитування

Державний фонд за останній місяць придбав 52 квартири у відносно безпечних регіонах. У рамках цієї програми тимчасові мешканці зможуть орендувати дане житло на пільгових умовах, за 1 грн на рік. Єдиною вимогою стане — оплата комунальних послуг вчасно та в повному обсязі.
Ці квартири є державною власністю, тимчасові мешканці будуть зобов’язані укласти договір оренди на один рік з правом на його продовження.

 

Як отримати квартиру: вимоги та правила черги

 

Особа може подати заяву до ЦНАПу або органів місцевої влади, якщо:

  • має статус ВПО;
  •  ніхто з родини не має у власності житло на підконтрольній Україні території;
  • має підтвердження у вигляді спеціального акту, що житло було зруйноване в результаті бойових дій, акт складають на місці.

 

Згідно постанови Кабміну визначення черги на отримання житла буде відбуватись за системою нарахування балів. Нарахування відбуватиметься як на всю родину, так і на одного з членів сім’ї.

Пріоритет матимуть багатодітні сім’ї:

  • сім’ї з трьома і більше дітьми отримують 27 балів;
  • сім’ї з двома дітьми — 26 балів;
  • сім’ї з однією дитиною — 25 балів.

 

За загальними критеріями нарахування буде відбуватись наступним чином:

 

  • сім’ї з дітьми, один із батьків яких загинув (пропав безвісти) під час збройної агресії рф — це 3 бали на сім’ю;
  • сім’ї загиблих (померлих) ветеранів війни — 2 бали;
  • сім’ї з дітьми з інвалідністю — 3 бали на кожну дитину.

 

Якщо кілька родин набирають однакову кількість балів, пріоритет віддається тій родині, яка подала заявку раніше. 

Програма є безкоштовною для ВПО.

 

2. Fast Recovery plan — нова програма надання нового житла від Офісу Президента

 

Згідно плану держава збудує нові багатоквартирні будинки та викупить нові квартири у забудовників, щоб забезпечити житлом 600 тис родин у різних областях України.

Офіс Президента презентував даний проект іноземним послам для отримання пропозицій співфінансування.

 

В Полтавській, Кіровоградській, Чернігівській та Львівській областях уже зголосилися взяти участь у програмі забудови, тож незабаром почнеться реалізація проекту, а ВПО вже можуть ставати в чергу на квартиру. 

 

Як отримати житло в рамках програми Fast Recovery plan?

Кошти будуть виділятися регіонам Міністерством розвитку громад та територій. Кожен регіон буде вирішувати самостійно, в залежності від того, що буде вигідніше та легше в реалізації, — придбати готові будинки для заселення ВПО, доведення до жилого стану новобудов або будівництво нових будинків.

 

Що треба, щоб отримати кошти від Міністерства розвитку громад та територій?

  • військова адміністрація області має внести пропозицію;
  • має бути виділена земельна ділянка для забудови, якщо мова йде про будівництво нового будинку;
  • вартість квадратного метру нерухомості має бути не вище ціни, яка встановлена Міністерством розвитку громад та територій.

 

Програма є також безкоштовною для ВПО. Коли почнеться практична реалізація проекту, наразі невідомо. 

 

3. Модульні містечка

 

Перші модульні містечка були побудовані у Львові навесні. За словами Кирила Тимошенка, заступника керівника Офісу Президента України, відтоді збудовано 20 модульних кварталів на 453 будинки. Будування фінансується урядом Польщі. На сьогодні, окрім Львівської області, такі будинки були зведені в Бородянці, Бучі, Ірпені, Макарові Київської області та у Новоселівці Чернігівської області. У Ворзелі Київської області анонсували старт пілотного проекту зі столичним архітектурним бюро на побудову нового модулю на 15 родин. Також у селі Чорногузи Чернівецької області триває будування містечка площею у 4 га. Модуль розрахований на 200 будинків та фінансується японськими інвесторами та підприємцями. Переселенці матимуть право на безкоштовне проживання протягом двох років.

Основною перевагою таких модульних містечок є швидкість будування. Цей варіант також є тимчасовим для ВПО, але у будинках є усі комунікації та повноцінні умови для проживання — приміщення облаштовані меблями, приладами та опаленням. Також у кожному містечку є їдальні, кухні, пральні, господарські будівлі та дитячі ігрові.

Конкретних правил для встановлення черги на залелення у модульні будинки немає, бажаючі заселитися можуть звернутись до місцевих чи обласних адміністрацій.

 

Враховуючи велику кількість ВПО, значна кількість переселенців вимушена самостійно вирішувати питання поселення та проживання. 

 

Які ціни оренди житла у Вінниці? 

На жаль, держава ніяк не регулює механізм оренди приватного житла. Через збільшення навантаження на житловий фонд країни у більш безпечних регіонах та зріст попиту на оренду квартир та будинків, середня вартість оренди зросла у 1,5-2 рази.

Сьогодні переважна кількість договорів на оренду укладається через агентства нерухомості та приватних ріелторів. Вартість послуг ріелтора сягає від 50% до 75% від вартості оренди. Ціни оренди житла у Вінниці з мінімальними умовами для проживання стартують у середньому від 4 тис грн на місяць. Ціна житла середнього класу — сягає від 7-8 тис грн на місяць. Оренда комфортабельного житла коштує від 10-15 тис грн і вище на місяць. Наприклад, якщо оренда квартири коштує 10 тис грн, то потрібно ще оплатити послуги ріелтора — від 5 тис до 7,5 тис грн.

Проте завжди грає роль людський фактор. Ми мали змогу поспілкуватись з приватним ріелтором Галиною Лещенко, яка також з початку повномасштабної війни допомагає ВПО з поселенням у тимчасове помешкання у Вінниці. Вона зазначила, що у воєнний час вартість послуг для різних верств населення може коливатись від 0% до 75% в залежності від ситуації конкретної родини. Багато вінничан віддають власне житло у безкоштовну оренду для людей, які виїхали з зони бойових дій або взагалі втратили свої домівки, а ріелтори зі свого боку не беруть комісійні відсотки й не мають жодного заробітку з угоди. Сама Галина, окрім того, що, як ріелтор, допомагає в пошуку житла ВПО, навіть у власному домі приймала переселенців на безоплатній основі від самого початку війни. Завдяки згуртованості звичайних українців та волонтерів, багато ВПО мали змогу розпочати нове життя у нашому місті.

 


Працевлаштування

 

З початку повномасштабної війни роботу втратили понад 3 млн осіб. Велика кiлькiсть ВПО при поселенні у новому місті намагаються працевлаштуватись. Це, безумовно, позитивно впливає на економіку України. Через бойові дії виник дефіцит робочих місць, проте частково ситуацію рятують підприємства, які також були переміщені з окупованих територій. Хоч актуальних вакансій наразі менше, ніж торік, але їх кількість зростає.

 

Останнім часом багато громадян, ставши безробітними, стають на облік у місцевих центрах зайнятості та оформляють виплати. Як це відбувається зараз? З якими проблемами стикаються переселенці при отриманні статусу безробітного?

 

Ті ВПО, які мають діючий трудовий договір з попереднім роботодавцем, можуть розірвати його в односторонньому порядку. Для цього громадянин має подати у центр зайнятості зaяву вcтановленої форми нa ім’я роботодaвця. Дaтою розірвaння трудового договору ввaжaєтьcя нacтупний день подaння тaкої зaяви. Після цього особа може стати на облік та отримати статус безробітного. 

Варто зауважити, що у випaдку, якщо у переселенця відcутні документи, що підтверджують cтрaховий cтaж, зaробітну плaту тa періоди роботи, допомогa по безробіттю признaчaєтьcя з урaхувaнням інформaції, що міcтитьcя у держaвних інформaційних реєcтрaх.

 

Усім, хто стоїть або планує стати на облік, варто знати, що наприкінці вересня через зріст попиту на допомогу Верховною Радою були внесені зміни до чинного законодавства щодо нарахування та виплати допомоги з безробіття.

Згідно закону безробітні громадяни можуть отримувати допомогу по безробіттю не більше 3-х місяців. Розмір максимальної допомоги зменшений з 9700 грн до мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2022 року — 6500 грн.

Тим безробітним, які отримували виплати до 29 жовтня також зменшать період їх отримання: допомога приниться на 31-й календарний день, тобто з 28 листопада. Той, хто отримував виплати меньше 90 днів, припине їх отримання на 91-й календарний день. 

Пісня закінчення воєнного стану тривалість виплат по безробіттю буде збільшена. 

Проте для тих осіб, які мають 30 років стажу або більше, максимальний період допомоги по безробіттю встановлений законодавством — 320 календарних днів.

 

У кому зараз держава найбільш зацікавлена? Які працівники сьогодні найбільш затребувані на ринку праці?

Станом на сьогодні найбільш затребувані переважно професії робочого класу — токарі, фрезерувальники, водії, трактористи, кухарі; представники сфери торгівлі, фармакології. 

Також безробітним може бути запропоновано пройти безкоштовні курси перепідготовки. Понад 40 тис громадян пройшли курси перекваліфікації, з яких майже 90% змогли працевлаштуватись.

 

За останні місяці найбільший відсоток працевлаштування був у наступних видах діяльності:

  • сільське господарство (39%);
  • переробна промисловість (12%);
  • сфера торгівлі (12%);
  • державне управління та оборона (11%).

 

Якщо протягом місяця безробітний громадянин не працевлаштувався, службами буде запропоновано долучитись до громадських або суспільно корисних робіт, які також оплачуються. Таким чином держава направляє усі можливі ресурси на відновлення та благоустрій країни у період війни. 

 

Дана програма отримала назву “Армія відновлення”, в рамках якої українці виконують роботи від заготовки дров, розбору завалів, благоустрою територій до допомоги ВПО. Якщо особа протягом місяця не знайшла роботу та відмовилась від участі у цій програмі, вона втрачає як цю можливість заробити кошти, так і виплати по безробіттю.

Коментарі у Facebook
Поділиться новиною
Share on Facebook
Facebook
Pin on Pinterest
Pinterest
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on LinkedIn
Linkedin