Є група слів – архаїзми, це лексеми, які з часом втратили своє первинне значення або актуальність. Втім, деякі з них добре нам відомі й досі, але вже мають нові сенси. Наприклад, раніше можна було сприймати за комплімент висловлення – “у тебе багато жиру”, на що зараз будь-хто образився б. Розповідаємо, які десять слів кілька століть тому мали зовсім інше значення.

Які слова раніше мали зовсім інше значення

• Бидло. Наразі це слово ми звикли сприймати як лайку. А раніше так називали велику рогату худобу, зокрема – биків. І чим більше у господарів було бидла, тим вони були заможніші і тим більше їх шанували.
• Бовдур. Сьогодні це також грубе слово, а за часів Київської Русі так називали ідолів, які були витесані з дерева. Хоча наразі в деяких регіонах України також побутує це слово у прямому значенні, коли говорять про димарі, які збереглися в оселях дотепер.
• Гість. Ми звикли, що гості – це ті, хто до нас приходить чи приїжджає. А раніше так називали чужинців і приїжджих купців.
• Ганьба. До середини дев’ятнадцятого століття це слово означало будь-яке розважальне видовище, те, що виставлено на огляд, а не сором, як у наші часи.
• Здоровий. Ця лексема нам відома у декількох значеннях – великий і нехворий. А за часів Київської Русі так називали успішних воїнів, які приходили з битви переможцями, хоча й поранені, але живі. Тому раніше це слово асоціювалося з успіхом, таланом та щастям.
• Жир. За часів Київської Русі це слово мало значення побажання достатку, розкоші та надлишків. Навіть були імена з таким коренем – Жирослав, Доброжир, що означало матеріальний достаток. В українській мові побутує фразеологізм “з жиру біситься”, тобто, всього має доволі і чимось не задоволений.
• Кричати. Наразі це слово означає те, що хтось голосно розмовляє, переходить на крик. А кілька століть тому воно мало значення – орати землю.
• Пиво. Ця лексема мала раніше збірне поняття і означала будь-який напій. Потім так стали називати всі алкогольні напої, а ще пізніше напій з хмелю, сучасне пиво.
• Празник. Слово мало значення “порожній”, тобто вільний від роботи день або сучасною мовою – вихідний. З ним пов’язані слова “попразник” – перший день після вихідного, “празний” – ледачий, “празникувати” – бити байдики, нічого не робити.      
• Цілуватися. Раніше в українців була традиція – цілуватися при зустрічі, зичити щастя та здоров’я. Це слово означає “цілитель”, “цілющий”, тому вважалося, що коли люди обмінювалися цілунками, то вони зцілювали одне одного.