Відповідні стандарти затвердило Міністерство охорони здоров’я України наказом від 9 вересня 2026 року №1328. Нові вимоги передбачають окремі стандарти застосування протимікробних препаратів для закладів, які надають первинну та спеціалізовану медичну допомогу, як передає ЦВД.
Для пацієнтів це означає, що лікар повинен мати конкретні медичні підстави для призначення антибіотика, а в певних ситуаціях — повторно оцінити необхідність такого лікування після його початку.
Антибіотик «про всяк випадок» призначати не повинні
Одне з основних правил — протимікробний препарат призначають за наявності відповідних клінічних показань. Рішення про антибіотикотерапію та її обґрунтування мають бути зафіксовані в медичній документації відповідно до вимог нового стандарту.
Окремо передбачено, що протимікробні препарати не повинні призначатися лише на прохання пацієнта, його родичів або законних представників, якщо для цього немає медичних показань.
Якщо пацієнт наполягає на антибіотику, але лікар не бачить підстав для його призначення, медик має пояснити, чому антибактеріальне лікування не потрібне, та повідомити, за появи яких симптомів необхідно повторно звернутися по медичну допомогу.
За умови вірусних інфекцій антибіотики не призначають без потреби
Антибіотики призначені для боротьби з бактеріальними інфекціями і не діють на віруси. Тому під час застуди, грипу та інших вірусних захворювань приймати їх «про всяк випадок» не потрібно.
Навіть висока температура, кашель, нежить або біль у горлі ще не свідчать про необхідність антибіотикотерапії. Наприклад, більшість випадків гострого фарингіту та тонзиліту мають вірусне походження і можуть минати без антибактеріальних препаратів.
Водночас під час вірусного захворювання іноді може приєднатися бактеріальна інфекція. У такому разі антибіотик справді може знадобитися, але рішення про його призначення лікар ухвалює після оцінки стану пацієнта та наявності відповідних показань.
Через 48–72 години лікування можуть переглянути
Ще один важливий принцип — повторна оцінка антибактеріальної терапії через 48–72 години після її початку.
За цей час лікар може отримати результати досліджень і оцінити реакцію пацієнта на лікування. Після цього терапію можуть продовжити без змін, скоригувати, замінити препарат або припинити його застосування, якщо подальша антибіотикотерапія не потрібна.
Для пацієнта це не означає, що антибіотик потрібно самостійно припинити через два-три дні. Рішення про продовження, зміну або завершення терапії ухвалює лікар. Самостійно скорочувати курс, змінювати дозування чи переходити на інший препарат не варто.
Що таке відстрочене призначення
Нові правила передбачають і можливість відстроченого призначення антибіотика.
Це означає, що антибактеріальну терапію починають не обов’язково одразу. Лікар визначає умови, за яких препарат потрібно буде застосувати, наприклад залежно від подальшого перебігу захворювання або результатів досліджень.
Такий підхід дозволяє не починати антибактеріальне лікування без необхідності, але водночас мати чіткий план дій у разі погіршення стану.
Не всі антибіотики однакові
Під час вибору препарату лікарі мають враховувати, зокрема, класифікацію AWaRe, розроблену Всесвітньою організацією охорони здоров’я.
Вона розподіляє антибіотики на три основні групи: Access («Доступ»), Watch («Спостереження») та Reserve («Резерв»). Такий підхід допомагає визначати, які антибіотики доцільно використовувати першими, а застосування яких необхідно обмежувати.
Особливе значення має група Reserve — це препарати, які потрібно зберігати для визначених випадків, зокрема лікування інфекцій, спричинених бактеріями з множинною стійкістю до антибіотиків.
Навіщо змінили правила
Нові вимоги мають допомогти скоротити необґрунтоване використання антибіотиків і стримати поширення антибіотикорезистентності. Йдеться про ситуацію, коли бактерії стають стійкими до препаратів, якими раніше вдавалося успішно лікувати спричинені ними інфекції.
Що частіше антибіотики застосовують без достатніх показань або використовують неправильно, то більше можливостей отримують стійкі бактерії для виживання та поширення. Через це звичне лікування може перестати діяти, лікарям доводиться підбирати інші препарати, а лікування бактеріальних інфекцій може ставати складнішим і тривалішим.
Для України ця проблема особливо актуальна, тому нові стандарти передбачають більш обґрунтований вибір антибіотиків і контроль за їх застосуванням.
Чи означає це, що тепер антибіотик складніше купити
Важливо не плутати правила призначення з правилами продажу препаратів.
Антибіотики не стали рецептурними лише після ухвалення наказу №1328. В Україні вони й раніше належали до рецептурних лікарських засобів, а електронні рецепти на антибактеріальні препарати почали впроваджувати ще 2022 року.
Нові стандарти стосуються передусім того, коли, на яких підставах і як лікар повинен призначати та переглядати протимікробну терапію.
Що потрібно запам’ятати пацієнту
Нові правила не означають відмову від антибіотиків. Якщо антибактеріальна терапія справді потрібна, лікар її призначить.
Головна зміна полягає в підході — антибіотик не повинен призначатися лише «про всяк випадок» або на вимогу пацієнта. Лікар має мати медичні підстави для такого лікування, а в передбачених випадках — оцінювати його ефективність і необхідність продовження.
Пацієнту, зі свого боку, не варто самостійно починати приймати антибіотики, використовувати препарати, що залишилися після попереднього лікування, змінювати призначене дозування або припиняти терапію без погодження з лікарем.
