«Послугу соціальної адаптації для ветеранів та їхніх родин у Вінницькій громаді надають з 2025 року. Тоді через програму фізичного та психологічного відновлення пройшли 8 родин. Ми побачили позитивні результати та масштабували її, і вже цьогоріч триває другий заїзд ветеранських родин до реабілітаційного закладу для оздоровлення. За літо – це вже 14 родин: ветерани разом з дружинами. Тут вони не лише отримують фахову допомогу, а й мають можливість провести час разом, просто відпочити та насолодитися тишею у мальовничому куточку нашого регіону», – зазначила директорка департаменту соціальної політики Вінницької міської ради Валентина Войткова.
Соціальна адаптація охоплює два етапи. Перший триває 8 днів та реалізується у лікувально-реабілітаційному медичному центрі. Тут створюються безпечні та комфортні умови для відновлення фізичного і психоемоційного стану учасників. Під час другого етапу фахівці Вінницького міського центру соціальних служб супроводжують родину та продовжують психологічну підтримку безпосередньо за місцем проживання ветерана та його родини. Цей процес триває від трьох до шести місяців.
Надаючи послугу соціальної адаптації, з родинами працює мультидисциплінарна команда Вінницького міського центру соціальних служб – психологи, координатор, фахівець із соціальної роботи.
Співпрацю з закладом, в якому відновлюються ветерани, Вінницька міська рада започаткувала у 2025 році. Ще раніше центр на безоплатній основі прийняв близько 150 захисників і захисниць за власною ініціативою. Тут для кожного учасника підбирається індивідуальний комплекс процедур, спрямований на покращення фізичного здоров’я, відновлення працездатності та загального самопочуття.
Серед тих, хто проходить програму, – ветеран Олександр разом з дружиною. Чоловік служив у 59-й бригаді, бойові завдання виконував на покровському напрямку.
«Перебуванням у закладі я задоволений. Тут дуже гарна природа, фізкультурні та реабілітаційні заняття. Разом з дружиною беремо участь у психологічних консультаціях: у групах та індивідуально», – розповів ветеран.
Його дружина додає: «Час, який ми проводимо разом, особливо цінний. Чоловіка тривалий період не було вдома, він служив, згодом отримав поранення та проходив реабілітацію. Тому хочеться наздогнати той час, коли ми були нарізно, зараз у повній мірі. Цей тиждень для нас став особливим».
