10 вересня Джулинська громада провела в останню путь свою землячку, Захисницю України Катерину Дудник, як передає ЦВД.
Прощання із військовослужбовицею відбулося у селі Тернівка, де вона жила, навчалася та була відома односельцям як щира, добра й працьовита людина.
Катерина Дудник загинула 18 серпня 2026 року поблизу населеного пункту Печеніги Чугуївського району Харківської області. Життя військовослужбовиці обірвав удар ворожого безпілотника під час виконання нею обов’язків військової служби, пов’язаних із захистом України.
Катерина народилася 28 червня 1989 року у Кривому Розі на Дніпропетровщині. Коли їй було три роки, родина переїхала до Тернівки. Тут минули її дитинство та юність. У 1996 році дівчина пішла до першого класу місцевої школи, де здобула середню освіту.
Односельці згадують Катерину як людину, яка завжди залишалася поруч із тими, хто потребував допомоги. Вона була спокійною, відкритою, товариською та відповідальною. Рідні й друзі могли розраховувати на неї у складних ситуаціях. За доброзичливість, щирість і працьовитість Катерину поважали у громаді.
У лютому цього року її життя змінилося — 4 лютого Катерину мобілізували до лав Збройних Сил України. Вона служила солдатом на посаді кухаря господарчого відділення взводу матеріально-технічного забезпечення батальйону безпілотних систем військової частини А75052.
Під час служби Катерина зарекомендувала себе сумлінною військовослужбовицею. Для побратимів вона була надійною людиною, яка відповідально виконувала покладені на неї завдання.
Звістка про загибель Захисниці стала важким ударом для її родини, друзів, односельців та військових побратимів. У Катерини залишилися батьки Анатолій та Алла Дудники, сестра Олена та племінники.
Траурний кортеж із тілом загиблої військовослужбовиці громада зустріла коридором шани. Люди ставали навколішки, тримаючи в руках державні прапори України.
Попрощатися із Катериною прийшли рідні, друзі, однокласники, знайомі, представники громади, староста Тернівського старостинського округу, військовослужбовці, священнослужителі ПЦУ та небайдужі жителі Тернівки.
Під час церемонії люди згадували Катерину як життєрадісну та світлу людину, яка любила життя, будувала плани й мріяла про майбутнє. Та війна обірвала ці мрії.
«Катя була щирою, добросовісною, веселою, чесною, готовою підтримати в будь-якій ситуації. Вона була готова любити весь світ і була гідною дочкою своєї країни. Такі люди не повинні помирати молодими…», — говорили односельці.
Під час траурного мітингу до присутніх звернулися Джулинський сільський голова Петро Швець, староста Тернівського старостинського округу Олег Комайгородський, представник першого відділу Гайсинського РТЦК та СП майор Юрій Гуцол, а також священнослужителі ПЦУ.
У своїх виступах вони висловили співчуття родині загиблої та наголосили, що пам’ять про Катерину Дудник має залишатися живою.
Особливо емоційним моментом прощання стало виконання учнем 7-го класу Тернівської гімназії Денисом Загороднюком вірша про маму. Його виступ став щирою даниною пам’яті Захисниці та водночас нагадуванням про ціну, яку українські родини платять за можливість жити у вільній державі.
Священнослужителі наголосили, що Катерина до кінця виконувала свій військовий обов’язок і відтепер назавжди залишиться у строю Небесного війська.
З військовими почестями Героїню провели в останню путь. Під час поховання звучав Державний Гімн України та пролунали прощальні постріли.
На місцевому кладовищі Катерину поховали поруч із земляками, які також віддали життя за Україну. Це вже шоста могила Захисника або Захисниці громади, над якою майорітиме синьо-жовтий прапор.
Одним із найболючіших моментів стало прощання рідних та односельців. Під пісню «Катерина» люди ставали навколішки, віддаючи останню шану військовослужбовиці.
Державний Прапор України передали сестрі Олені, яка також проходить військову службу у Збройних Силах України.
Життя Катерини Дудник обірвалося у 37 років. Вона не встигла здійснити свої плани та мрії, однак назавжди залишиться у пам’яті тих, хто її знав.
