З позивним Шеріф воював у лавах 78-ї окремого десантно-штурмового полку «Ґерць». Був старшим солдатом і сапером. Загинув 17 квітня внаслідок ракетного обстрілу позицій поблизу села Нетайлове Покровського району Донецької області. Владиславу навічно залишилось 25 років. Вдома на нього чекали мама, трирічна донечка, дружина та численні родичі й друзі…

Народився Владислав Сидорук 22 березня 1999 року у селі Дашківці Літинського району (тепер Вінницький район). Після закінчення місцевої школи здобув професійно-технічну освіту у ЦПТО №1 м. Вінниця. Працював у шляхово-будівельному управлінні № 56 та заочно навчався у Барському фаховому коледжі транспорту та будівництва НТУ. Про повномасштабне вторгнення росії Владислав дізнався, перебуваючи за кордоном. Рішення повернутися, щоб захищати Україну, – ухвалив миттєво. До лав Збройних Сил долучився навесні 2023 року.

«Владислав був нерозлучний зі своїм двоюрідним братом – моїм сином. Разом і пішли на війну, – розповідає тітка загиблого Героя Наталія. – Їм було лише 20 та 24 роки. Та патріотизм для них – це не про слова, а про справи… У той страшний день Владислав, ніби щось відчував. Вдивляючись у небо Донеччини, свинцево-чорне, як він описував, продовжував нас заспокоювати. Казав, коли повернеться із завдання, то обов’язково зателефонує…»

Рідні кажуть, Владислав був надзвичайно життєрадісною людиною, жив із відкритою душею та завжди приходив на допомогу, ділився останнім. Був гарним сином, батьком, кумом та другом…

Церемонія прощання із Владиславом Сидоруком розпочнеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Глибокі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Герою!