Людмила Чайнюк із Гайсина на Вінниччині з 2023 року випікає традиційні українські короваї для військових. Рецепт, за яким працює майстриня, поєднує родинні знання, досвід інших коровайниць та її власні напрацювання.
Історію жінки розповідає Суспільне Вінниця, як передає ЦВД.
Пекти Людмила почала ще в дитинстві. У її родині випічкою займалися мама та бабуся, а сама вона особливо цікавилася дріжджовим тістом. Свій перший торт жінка спекла у 10 років як подарунок мамі на 8 березня. Щоправда, тоді випічка не вдалася, однак це не зупинило її.
До 19 років Людмила вже випікала торти та пироги. Після закінчення педагогічного інституту разом із чоловіком вона поїхала працювати у Носівці Гайсинського району. Саме там познайомилася з традицією випікання весільного короваю.
Раніше до цього процесу долучалися заміжні жінки, які вже мали дітей. Вони разом замішували тісто, формували листочки та квіти, а сам коровай випікали у печі. За словами Людмили, процес супроводжували весільні пісні, а перед тим, як поставити коровай у піч, його благословляла мати.
За професією Людмила — педагог. Вона викладала біологію та географію у школі. Після виходу на пенсію почала приділяти випічці більше часу. Нині майстриня близько восьми років професійно займається виготовленням короваїв.
Під час пандемії жінка почала випікати хліб на заквасці для себе, рідних, сусідів та знайомих. Згодом побачила сучасно оздоблені короваї, зацікавилася цим напрямком, пройшла кулінарні курси та майстер-клас із випікання короваїв у Вінниці. Перший такий коровай спекла для похресниці, а невдовзі отримала замовлення на чотириярусний коровай вагою 19 кілограмів.
Свій нинішній рецепт Людмила сформувала поступово. У ньому поєднала рецепти мами, бабусі та бабусі чоловіка, а також знання, отримані від інших майстринь. Каже, що багато чого напрацьовувала вже безпосередньо під час роботи, експериментуючи та оцінюючи результат.
Як майстриня створює традиційний коровай
Для тіста Людмила використовує борошно, молоко, дріжджі, вершкове масло, маргарин та олію. Також додає цукор, мед, жовтки, сіль, корицю, ваніль, мінеральну воду та домашній коньяк. За її словами, є у рецепті й власний «секретний інгредієнт».
Після замішування тісто майстриня ділить на частини, з яких формує основу, булочки та центральну частину короваю. Після формування виріб накриває вологим рушником і залишає підходити приблизно на три-чотири години. Випікає коровай у духовці, поступово змінюючи температуру.
Окрема частина роботи — декор. Людмила прикрашає короваї маками, колосками, волошками, польовими квітами та калиною. Для оформлення використовує цукрову мастику, а також самостійно виготовляє їстівне мереживо.
Кожна прикраса має символічне значення. Калина є традиційним символом України, колоски уособлюють достаток, маки та троянди — красу, дубове листя — силу та здоров’я, а виноградна лоза — довголіття та зв’язок поколінь. Для військових майстриня найчастіше використовує колоски, маки, волошки та польові квіти.
На виготовлення одного короваю жінка витрачає два дні: один — на випікання, другий — на декорування. За словами майстрині, повний аромат випічка набирає приблизно на третій день.
Короваї для військових
Після початку повномасштабного вторгнення Людмила долучилася до волонтерської допомоги. Спочатку разом з іншими волонтерами готувала для військових пироги, млинці, вареники та іншу випічку. Згодом почала випікати для захисників саме короваї.
Із 2023 року майстриня передала військовослужбовцям понад 80 короваїв. Пече їх щотижня — іноді один, а іноді два, три чи навіть чотири. Усі необхідні для випічки продукти купує власним коштом.
Готові короваї Людмила передає через волонтерський центр у Гайсині або відправляє поштою. Місцеві волонтери співпрацюють із вінницькими та кілька разів на тиждень доправляють допомогу на схід. Там уже визначають, кому саме та в яку бригаду передати випічку.
Майстриня розповідає, що отримує від військових та волонтерів відео й слова подяки. Для неї це особливо важливо, адже серед тих, хто зараз захищає Україну, є її колишні учні, друзі, знайомі та родичі. Якщо хтось із її учнів-військових приїжджає у відпустку, Людмила намагається передати йому іменний коровай.
«Хочеться кусочок своєї душі, свого тепла передати туди у вигляді короваю», — говорить майстриня.
Людмила Чайнюк також бере участь у фестивалях та виставках короваїв. Свої роботи вона представляла, зокрема, на Коровай Фесті «Приорільська паляниця» у Дніпропетровській області.
Нині майстриня продовжує випікати короваї для українських захисників. Чергові три короваї, один із яких вона приготувала нещодавно, також передадуть військовим.
