На сьогодні інтернет-технології є неодмінною складовою нашого життя. Ми отримуємо диджитал-послуги від держави та бізнесу, передаємо мережею конфіденційну інформацію, спілкуємося онлайн з близькими на особисті теми. Правоохоронці застерігають – нерідко цими даними намагаються заволодіти зловмисники, переслідуючи власні інтереси.

Як зазначають у кіберполіції, при вчиненні злочинів хакери часто використовують шкідливе програмне забезпечення або ШПЗ, зокрема, комп’ютерні віруси. Віруси можуть ховатися в програмах чи файлах, які ми завантажуємо з інтернету чи відкриваємо при натисканні на посилання. Зловмисники розсилають їх засобами електронного зв’язку, а також через фішингові сайти тощо.

До найпоширеніших видів шкідливого програмного забезпечення відносять:

• стілер,
• ратник,
• кліппер,
• майнер,
• сніффер,
• вірус-шифрувальник.

До базових стратегій захисту від комп’ютерних вірусів можна віднести наступні:

⁠Антивірусне програмне забезпечення. Регулярне оновлення та використання антивірусів є обов’язковим для ефективного захисту. Але не користуйтеся програмами, які мають російське походження через їхню ймовірну компрометацію з боку спецслужб країни-агресорки.

⁠Оновлення програм та операційної системи. Переконайтеся, що всі програми та операційні системи оновлені до останніх версій, що допоможе закрити потенційні вразливості.

Обмеження інтернет-взаємодії. Утримуйтеся від завантаження файлів з ненадійних джерел та уникайте переходу за підозрілими посиланнями.

Резервне копіювання даних. Регулярне створення резервних копій важливих файлів може врятувати вас від втрати даних.

Розуміння загроз та вжиття ефективних заходів є важливою частиною забезпечення безпеки в цифровому світі.

Детальніше про ці види вірусів та як захиститися від такого ШПЗ – читайте на сайті Кіберполіції.

Правоохоронці застерігають, що створення з метою протиправного використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їхнє розповсюдження або збут передбачає кримінальну відповідальність за ст. 361-1 ККУ. Санкція передбачає до 5 років позбавлення волі.

А несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж передбачає кримінальну відповідальність за ст. 361 ККУ. Санкція передбачає до 15 років позбавлення волі.