РЕКЛАМА

Майже третина українців мешкає не за місцем прописки, а серед тих, хто переїжджав після 24 лютого 2022 року, цей показник сягає 76,5%. На Вінниччині, яка прийняла понад 140 тисяч зареєстрованих переселенців, така ситуація створює колосальний розрив між офіційними даними й реальним розселенням людей. Здавалося б, ідеться про суто формальне питання, але саме від точності Державного реєстру виборців (ДРВ) прямо залежатиме легітимність і демократичність перших повоєнних виборів. 

Громадянська мережа ОПОРА протягом весни й літа 2026 року досліджувала стан Державного реєстру виборців у Вінницькій області. На основі глибинних інтерв’ю та результатів публічного обговорення із залученням посадовців і громадськості, що відбулося у Вінниці, експерти проаналізували поточний стан системи, кадрові ресурси та рівень доступності виборчих дільниць. 

Третина країни живе не за «пропискою» 

Всеукраїнське дослідження ОПОРИ показало масштаб проблеми: 97% громадян мають зареєстроване місце проживання, але майже третина фактично мешкає за іншою адресою. Серед людей із досвідом переміщення після 24 лютого 2022 року розрив між «пропискою» та реальним місцем проживання сягає 76,5%. 

Вінниччина — один із регіонів, які прийняли найбільше переселенців. Офіційно тут зареєстровано 143,1 тисячі внутрішньо переміщених осіб (ВПО) – втричі більше, ніж до повномасштабного вторгнення. Змінилася й їхня географія: якщо раніше це були переважно жителі Донеччини та Луганщини, то зараз третину становлять вихідці з Київської області. За оцінками голови однієї з рад ВПО Вінниччини, близько 30% із них вже повернулися додому, але не скасували не скасували реєстрації свого статусу як ВПО, тож їхнє реальне переміщення документально не зафіксоване. 

Станом на кінець 2025 року у Вінницькій області налічувалося близько 1 мільйона 153 тисяч виборців — на 32,5 тисячі менше, ніж на початку повномасштабної війни. При цьому повнолітні переселенці становлять 9% усього виборців регіону. Варто зазначити, що дані реєстру не статичні: лише за останній квартал 2025 року майже 19 тисяч людей оновили свою виборчу адресу або отримали відмітку про вибуття (з’являється під час зняття з реєстрації попереднього місця проживання до внесення нової адреси).  

Готовність дільниць: вцілілі, але не всі доступні 

У Вінницькій області створена 1631 виборча дільниця: 1577 звичайних і 54 спеціальні – у лікарнях та установах виконання покарань. Вінниччині, на відміну від прифронтових регіонів, пощастило: жодне приміщення для голосування не зруйновано війною, 99,6% із них придатні для використання. 

Однак справжнім викликом залишається безбар’єрність. Критеріям доступності для людей на кріслах колісних повністю відповідають лише 28 дільниць області (менш як 2%), а для маломобільних виборців — близько 3%. Майже 8,9 тисяч виборців Вінниччини мають у реєстрі позначку «нездатні самостійно пересуватись». Оскільки через війну частка людей, які потребують безбар’єрного простору, зростає, адаптацію виборчих дільниць варто розпочинати вже зараз. 

Як зазначає радник з правових питань Громадянської мережі ОПОРА Павло Романюк, безбар’єрність виборчих дільниць є необхідною умовою рівного здійснення виборчого права: «Стаття 62 Виборчого кодексу вимагає, щоб приміщення виборчих комісій і приміщення для голосування відповідали державним будівельним нормам, зокрема щодо безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Прикінцеві та перехідні положення Кодексу зобов’язали виконавчі органи місцевих рад забезпечити доступність приміщень звичайних виборчих дільниць до 1 січня 2025 року. Водночас, оцінюючи дотримання цього строку, необхідно враховувати, що повномасштабна війна об’єктивно ускладнила переобладнання та відновлення виборчої інфраструктури, однак не скасувала цього безпосереднього обов’язку органів місцевого самоврядування. Вимоги до фізичної доступності конкретизовані постановою Кабінету Міністрів №962, а затверджений ЦВК у 2025 році порядок забезпечення виборців із порушеннями здоров’я розумним пристосуванням доповнює архітектурну доступність необхідними допоміжними засобами безпосередньо під час голосування». 

Хто підтримує роботу реєстру 

Підтримка бази даних Державного реєстру виборців в актуальному стані прямо залежить від кваліфікованих кадрів. Наразі на Вінниччині функціонують усі 12 відділів ведення ДРВ, однак частині з них не вистачає персоналу. За даними Центральної виборчої комісії, замість нормативних 47 співробітників, визначених постановою Кабміну, у відділах області працюють 33 людини (70% від потреби). 

Умови роботи відділів ведення ДРВ відрізняються залежно від укомплектованості: стабільні колективи здатні впроваджувати власні технологічні рішення для звірки даних, а в недоукомплектованих відділах усе навантаження лягає на кількох фахівців. Проведене регіональне дослідження також показало, що підготовка кваліфікованого спеціаліста у цій сфері займає декілька років, вчасне розв’язання кадрового питання є ключовою умовою готовності реєстру до повоєнних виборів. 

Чому дані «відстають» 

Варто розуміти, що Реєстр не генерує неточності самостійно — він лише відображає дані, які надходять від інших відомств. Найбільше викликів виникає саме на етапі обміну інформацією між різними базами. Наприклад, зміни, внесені до реєстру територіальної громади, наразі не синхронізуються з Реєстром виборців автоматично. 

Крім того, після декомунізації й адміністративної реформи фахівці відділів ведення ДРВ вручну узгоджують старі назви вулиць і населених пунктів із сучасним устроєм, бо автоматичного механізму оновлення адрес немає. Ситуацію ускладнює й те, що після перейменування топонімів мешканці не зобов’язані оновлювати місце реєстрації. 

Певні нюанси стосуються і внутрішньо переміщених осіб: міграційна служба передає до реєстру дані всіх громадян за єдиним порядком, без вибіркового відстеження саме статусу ВПО, оскільки облік цієї категорії громадян перебуває поза межами її повноважень. 

Найслабша ланка: обізнаність виборців 

Перевірити свої дані просто в Кабінеті виборця на сайті в ДРВ: потрібно ввести своє ім’я, дату народження, робочий емейл й адресу реєстрації. Тим, хто вже змінював виборчу адресу, потрібно вказувати саме її, а не місце прописки. Попри це, у міжвиборчий період люди користуються сервісами Державного реєстру виборців нечасто. Це пояснюється не так недбалістю, як природною інерцією: поки виборів немає на горизонті, люди не бачать приводу перевіряти себе у списках. 

Загальнонаціональне дослідження ОПОРИ це підтверджує: трохи більш як половина українців знають про існування ДРВ, а процедуру зміни виборчої адреси правильно розуміють близько 7%. За кордоном ситуація подібна: на консульському обліку стоять лише 16% опитаних українців у Польщі, Чехії та Німеччині.  

Водночас 58% опитаних уже висловили готовність самостійно перевірити або оновити свої дані. Якщо ж держава нагадає про таку необхідність, цей показник зростає до 77%. Як бачимо, головною перешкодою є не відсутність бажання, а брак вчасних нагадувань і чітких інструкцій. 

Публічне обговорення у Вінниці 

10 липня ОПОРА зібрала представників Вінницької обласної військової адміністрації, виконкому Вінницької міської ради, управління Державної міграційної служби, студентського та молодіжного самоврядування і рад з питань ВПО на круглому столі «Нова географія українського виборця та міграційні тренди: виклики для актуальності даних Державного реєстру виборців» у Вінницькому обласному молодіжному центрі «Квадрат», де представила результати всеукраїнського і закордонного дослідження. 

Начальниця відділу ведення реєстру Вінницької міської територіальної громади Майя Галочкіна підкреслила: реєстр коректно відображає всю інформацію, яку отримує від профільних органів, і наголосила, що триває постійна робота над покращенням якості цієї взаємодії.  

Своєю чергою начальник відділу адміністрування ДРВ Вінницької ОВА Андрій Кравченко додав, що дані громадян з окупованих територій, які переїхали на Вінниччину, обробляються оперативно, але їхня остаточна актуальність значною мірою залежить від самих громадян.  

Натомість заступниця голови Студентської ради Вінниччини Дар’я Шевчук визнала, що до заходу не знала про масштаб проблеми, і закликала краще інформувати молодь про ці процеси. 

Що робити вже зараз 

Учасники обговорення у Вінниці зійшлися на головному: кампанія з актуалізації даних має позиціюватися не як старт виборчого процесу, а як звична нейтральна процедура — на кшталт щорічної перевірки податків. 

ОПОРА вже запустила кампанію #ПеревірСебеУРеєстрі з покроковою інструкцією: oporaua.org/perevir-drv. Перевірка займає кілька хвилин. 

Державний реєстр виборців щодня обробляє тисячі змін і технічно захищений від стороннього втручання. Однак його точність залежить лише від того, наскільки активно громадяни користуються механізмами оновлення своїх даних. Саме людський фактор, а не технічний стан системи, залишається головним критерієм готовності Реєстру до перших повоєнних виборів. 

 

Авторка: Тетяна Ненчинська, регіональна консультантка Громадянської мережі ОПОРА у Вінницькій області