Понад десять років він присвятив залізниці, перевозив пасажирів, долав тисячі кілометрів і зустрічав людей із різними життєвими історіями. Сьогодні 52-річний Андрій служить у Державній прикордонній службі України та охороняє державний кордон на Вінниччині.
Історією свого побратима напередодні Дня залізничника поділилися у Могилів-Подільському прикордонному загоні, пише ЦВД.
До залізничної справи чоловік був залучений понад десять років. Працюючи провідником, він добре знав особливості цієї професії: нічні зміни, постійну взаємодію з пасажирами, відповідальність за їхню безпеку та необхідність швидко реагувати на непередбачувані ситуації.
Після початку повномасштабного російського вторгнення робота залізничників набула особливого значення для оборони країни. Андрій також долучився до перевезення військовослужбовців і військової техніки. Цей досвід змусив його по-новому подивитися на власну роль у час війни.
У 2025 році чоловік вирішив змінити професійний шлях і підписав контракт із Державною прикордонною службою України.
Нині Андрій служить на Вінниччині, в автомобільному пункті пропуску «Могилів-Подільський». Тут він зустрічає подорожуючих, які перетинають державний кордон.
Попри зміну професії, дещо залишилося незмінним — любов до роботи з людьми. Прикордонник зізнається, що йому й надалі подобається спілкуватися з подорожуючими, підтримувати їх добрим словом та усмішкою.
Роки роботи на залізниці залишили Андрію багато приємних спогадів і друзів, із якими він досі підтримує зв’язок.
З нагоди професійного свята чоловік передає вітання колишнім колегам та бажає їм передусім миру й безпеки. Адже під час війни кожен залізничний рейс пов’язаний із додатковими ризиками, а робота залізничників потребує не лише професійності, а й мужності.
