У Гущинцях зустріли Захисника Олександра Дударя, який повернувся з ворожого полону
Десятки мешканців Гущинців зібралися на майдані у центрі села, щоб зустріти свого земляка, українського воїна Олександра Дударя, який повернувся з ворожого полону. Про це пише видання Калинівка.city, як передає ЦВД.
Квітами, короваєм, вигуками «Вітаємо!», «Дякуємо!», плакатами «З поверненням додому» «Вітаємо захисника» зустрічали у Гущинцях Олександра. Із полону Олександр повернувся ще 10 червня, але лише тепер після лікування у госпіталі він приїхав у Гущинці.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення Олександр Дудар, який строкову службу служив у десантних військах, став на захист України.
“Саша думав, що мама сховала від нього повістку, то він пішов у військкомат з’ясовувати і добровольцем пішов в армію”, – розповідає сестра Олександра Надія Ярмуратій.
Олександр Дудар воював у кулеметному взводі 21-ї окремої механізованої бригади. У полон він потрапив у березні 2023 року, коли тривали бої з російськими окупантами поблизу Кремінної на Луганщині. На відео допиту, яке розповсюдили росіяни, Олександр розповідає, що під час штурму окупантами українських позицій четверо побратимів загинули, а він отримав множинні поранення.
Відтоді більше двох років Олександр Дудар перебував у ворожому полоні.
“Спочатку нам повідомили, що брат зник безвісти, побратими стверджували, що він загинув. Але я ні разу не втрачала надії, що Саша живий. Я таки знайшла, що він у полоні. Хоч рідним і не радять писати на російські телеграм канали, бо це може зашкодити полоненим, але я зважилась на це. Знайшла яка російська бригада наступала на тому напрямку, де воював брат. Через деякий час мені прислали відео, на якому було видно, що Олександр у полоні. Потім через Червоний Хрест отримала підтвердження, що він у полоні. Звільнені з полону хлопці повідомляли, що брат спочатку був у Суходольську (місто в Луганській області, окуповане з 2014 року – ред.), потім – Іркутській області, у Тайшеті”, – каже сестра Олександра Надія.
Олександр пробув у полоні двадцять шість місяців. І от тепер, через більш як два роки очікувань, воїн повернувся додому, а громада зустріла його як належить зустрічати захисника України.
Найперше, що зробив Олександр у Гущинцях – приніс квіти до стели на честь загиблих земляків і вшанував пам’ять своїх загиблих односельчан та побратимів. Також подякував землякам за теплий прийом та закликав берегти себе та своїх рідних.








