Різдво Христове — одне з найвеличніших і найшанованіших свят в українській культурі. Його відзначають із покоління в покоління, дбайливо зберігаючи звичаї, обряди та вірування предків. Різдвяні традиції мають глибоке історичне коріння й поєднують у собі духовний, сакральний та релігійний сенс, який формувався століттями й залишається важливою частиною національної ідентичності українців.

Про це пише vzhe-vzhe, як передає ЦВД.

ІСТОРІЯ ТА ЗНАЧЕННЯ РІЗДВА В УКРАЇНІ

Українське Різдво має важливе значення для народу нашої країни. Щороку українці збираються за святковим столом, щоб відзначитися народження Спасителя та привітати один одного. Традиційно накривають ошатний стіл та готують подарунки для дітей та дорослих. 

Історія Різдва бере свій початок у Вифлеємі, куди праведний Йосип Обручник та його дружина Марія були змушені вирушити з Назарету. Марія у той час була на пізньому терміні вагітності, але Імператор Август оголосив перепис населення, тож всім потрібно було з’явитися у місті, звідки вони родом. У Вифлеємі подружжя не змогло знайти гостьовий будинок, та зупинилися у печені, яка слугувала хлівом для худоби. Йосип пішов шукати повитуху, адже Марія мала скоро народити. Коли він повернувся, пологи вже відбулися, а печера наповнилася дуже яскравим та чудовим світлом. Ангел Господній першим сповістив пастухів про народження Спасителя та Месії. Вони прийшли у печеру, щоб вклонитися немовляті в яслах. 

Ця печера сьогодні є однією з головних християнських святинь. Вона розташована в базиліці Різдва Христового у Вифлеємі. У печері розташовані вівтар Різдва (православна релігія) та приділ ясел (католицизм). Місце народження Ісуса позначено на мармуровій плиті на підлозі. Там розташована 14-кінцева зірка, яка символізує Вифлеємську зірку – атрибут, що часто використовується для святкування Різдва в Україні та інших країнах світу. 

Наступного дня після народження немовляти Йосип з Марією знайшли місце в гостьовому будинку. На восьмий день традиційно відбулося обрізання. Волхви принесли малюку подарунки, що увійшли в історію, як дари волхвів – золото (символ царської гідності), ладан (божественне походження) та олія (майбутнє поховання).

Як святкують Різдво в Україні, то завжди згадують велике диво – народження Ісуса Христа, нашого Месії та Спасителя. 

ОСНОВНІ ТРАДИЦІЇ ТА ОБРЯДИ РІЗДВА

В Україні Різдво одні святкують 25 грудня (за григоріанським стилем), інші – 7 січня (за юліанським календарем). Однак в незалежності від дати, святкування має певні традиції та обряди. 

Традиції на Різдво перш за все включали в себе родинне єднання. Українці завжди сприймали це свято, як таке, що потрібно зустрічати в родинному колі. По сьогоднішній день вважається, що на Різдво мають приїхати ті, хто поїхав на навчання, переїхав але не створив власної сім’ї. Простіше кажучи, абсолютно вся сім’я має зібратися докупи. Наші пращури вірили, що якщо людина залишилася сама на Різдво, то вона блукатиме цілий рік. 

Важливим є те, що до українських різдвяних традицій мають долучатися абсолютно всі члени родини. З давніх давен вважалося, що навіть жителі села мають повністю дотримуватися традицій, а якщо хтось один їх не виконує – то невдача може спіткати всіх односельчан.

Цікавим є й той факт, що у наших предків існували й різні різдвяні традиції в залежності від регіону. Наприклад, традиції на Різдво Христове у бойків включали обмотування святкового столу залізним ланцюгом, а потім топтались по ньому всією родиною. Такий обряд символізував єднання родини протягом наступного року. На ранок Різдва інколи зв’язували ложки докупи, що несло в собі такий самий зміст. 

Існувало й безліч інших традицій на Різдво, серед яких традиційний одяг, святковий стіл, вертеп та інші повір’я. 

ТРАДИЦІЙНІ РІЗДВЯНІ СТРАВИ ТА СВЯТКОВИЙ СТІЛ

Традиції святкування Різдва в Україні включають й святковий стіл. Застілля починається напередодні Різдва у Святий Вечір. Згідно український традицій на Різдво, на столі мають бути присутні 12 пісних страв, кожну з яких мають спробувати всі члени родини. Головною стравою вважається кутя, яку зазвичай розміщують в центрі столу поруч із запаленою свічкою. Кутя готується з рису або пшениці, що доповнюється родзинками, маком, горіхами та медом. 

Українські різдвяні традиції передбачають залишення куті після святкової вечері на столі для духів померлих предків. Наш народ вірить, що в Різдво вони відвідують свій будинок. Святий Вечір є останнім днем суворого різдвяного посту. 

Крім куті на столі обов’язково мали бути борщ, гриби, риба, вареники з квасолею та капустою, картопля та узвар. З давніх часів в цей день господиня невпинно займалася приготуванням 12 страв (на честь 12 апостолів), помічниками для неї були діти, особливо старша донька. Господар в цей час кормив худобу, вистеляв їй солому.    

В самий день Різдва вже не існує ніяких обмежень в їжі, страви можуть бути приготовлені з м’ясних та молочних продуктів. 

КОЛЯДКИ ТА ЩЕДРІВКИ – МУЗИЧНА РІЗДВЯНА ТРАДИЦІЯ

Традиції Різдва Христового передбачають й колядування з початком сутінок. Наші предки влаштовували чи не справжні вистави, співаючи колядки та щедрівки. Незаміжні хлопці та дівчата збиралися разом для цього чудового обряду. У кожного в групі колядників була свою роль. Першим завжди йшов той, у кого найкращий голос, тримаючи Вифлеємську Зірку, наступним йшов дзвонар, що сповіщав господарів про наближення гостей, далі була людина з мішком подарунків. 

По сьогоднішній день ця неймовірна традиція збереглася, нині можна побачити підлітків, які ходять по сусідах, співаючи колядки та щедрівки. В західний регіонах України можна побачити це дійство, яке є більш наближеним до тогочасної музичної традиції Різдва.  

ГОЛОВНІ СИМВОЛИ РІЗДВА: ВІД ДІДУХА ДО ВЕРТЕПУ

До Різдва хата справжнього українця мала бути чистою та рясно декорованою. І якщо зараз часто для того, щоб прикрасити приміщення вирізають сніжинки з паперу, то наші пращури виготовляли щось схоже і називалося це витинанки. Вони не завжди були схожі на сніжинки, здебільшого це були красиві геометричні узори, якими прикрашали хату.

Традиції святкування Різдва включали й один з основних символів – дідух. Дідухом був сніп з пшениці або жита, що міг містити й інші трави. Важливим було, щоб дідух був зроблений з обжинкового снопу, був зібраний останнім або першим жатий. Така прикраса несла в собі ідею гарного врожаю та розміщувалася на самому видному місці – на покутті, на столі біля ікони. Щороку наші пращури, збираючи новий врожай, мали зробити новий дідух, адже старий вже втрачав силу. Після Водохреща зерно з дідуха додавалося до зерна, що буде засіватися першим. 

Традиції Різдва в Україні включали в себе й вертеп. Це театральне дійство, в якому зображували побут та життя українців. Різдвяний вертеп бере свій початок ще з давнього шанування Нового Сонця. Вертеп носив сакральний зміст для українського народу та був вісником гарного врожаю. 

РІЗДВЯНІ ПРИКМЕТИ ТА ПОВІР’Я: ЩО ВАЖЛИВО ЗНАТИ

Народ України має безліч прикмет на Різдво. Наприклад за 12 днів до свята заборонялася будь-яка важка робота, дозволено було лише поратись біля худоби та готувати їсти. До заборон Святвечора відносилося табу позичати будь-які гроші. Логіка такої заборони це щось на кшталт “як зустрінеш, так і проведеш весь рік”. Вірили, що якщо людина прийшла позичати – то вона має злий намір або взагалі є відьмою. 

Обереги від нечистою сили також стали своєрідною традицією святкувати Різдво. Наші предки кликали нечисту силу в Святий Вечір, а під кінець свята казали “Як не прийдеш тепер, то щоби весь рік не приходив, за морем твоя вечеря”. Часто в якості оберега українці використовували залізо, тому часто у дідухуа можна було побачити серп, косу тощо. Гуцули розміщували залізне ядро під столом, щоб захиститися від злого духу. 

Найбільш популярними атрибутами Різдва ставали монети та часник. Монета символізувала багатство на майбутній рік. Її розміщували під скатертиною, під дідухом, а на ранок клали у воду, якою потім вмивалися. Часник символізував здоров’я, інколи його вживали перед кутею.  

Загалом усі традиції Різдва в Україні були пов’язані з бажанням дізнатися долю, а також закликати добробут та врожай. Серед основних різдвяних прикмет існують такі: 

• На Різдво багато снігу – буде врожай озимини.
• Якщо під стріхою на Різдво багато бурульок – гарно вродить ячмінь.
• Рясніє іній на деревах – очікується чудовий врожай озимини.
• Зелене Різдво – означає білий Великдень. 

До основних традицій на Різдво відносилося й ворожіння, при чому вважається, що саме це дійсно з’явилося набагато раніше за Різдво. Хтось вважав, що ворожити на Різдво це не до добра, а хтось навпаки вірив у таїнство свята. По сьогоднішній день українські дівчата проводять обряди ворожіння у Святвечір, щоб дізнатися свою долю та ім’я майбутнього чоловіка. 

ОСОБЛИВІ РІЗДВЯНІ ТРАДИЦІЇ У РІЗНИХ РЕГІОНАХ УКРАЇНИ

Традиції святкування Різдва в Україні різняться в залежності від регіону. Фактично, кожна область та частина нашої країни має свої унікальні звичаї та вірування. 

Західна Україна, особливо Гуцульщина, Закарпаття, Волинь та Галичина мають одну з найяскравіших традицій – вертеп. Він може бути у вигляді лялькового театру або живої вистави, який розповідає історія народження Ісуса Христа та робить акцент на важливі події сучасності. Крім цього, західні області нашої країни часто плетуть павуків з соломи, які вважаються оберегом на добробут та плодючість. 

На Прикарпатті традиції Різдва включають ритуали з предками. Люди відвідують цвинтар з кутею. На Волині прийнято ставити окрему тарілку для душ померлих пращурів. Страви також можуть відрізнятися, наприклад на Закарпатті ласують бобальками – тістовими кульками з маком та горіхами.

Центральна Україна (Київщина та Черкащина) мають традицію, що називається “Чуб-Чуб”. Мати ставить кутю на вогонь та скубе чубчика дітям для того, щоб кури несли багато яєць. На Святвечір прийнято ходити з кутею до хрещених. 

Східна частина нашої держави святкує з використанням Вифлеємської зірки. Така традиція спостерігається й на Півдні країни. Східні області святкують переважно в родинному колі, часто відбуваються святкові ярмарки.

Нести кумам солодощі та кутю, отримувати за це подарунки – це традиційне святкування притаманне південній Україні. Їх традиції на Різдво в Україні включають й затишні сімейні застілля та колядницькі обряди. 

Різдвяними стравами Полісся (північ України) є бурда (чорниця, груші та конопляне насіння), борщ на грибній заквасці та вареники з чорницею. До свята груши обв’язували соломою, що мало б дати гарний врожай. 

Українські традиції на Різдво є різноманітними, але всі вони відображають культурну спадщину та національну ідентичність.