В Україні змінюються правила проходження виробничої практики для здобувачів професійної освіти. Відповідні нововведення передбачені постановою Кабінету Міністрів №1071, яка замінила порядок, що діяв ще з 1999 року.
Про це пише Судово – юридична газета, як передає ЦВД.
Нові правила передбачають: якщо студент під час практики фактично виконує роботу на підприємстві, роботодавець повинен укласти з ним студентський трудовий договір та оплачувати виконану працю. Крім того, підприємство має забезпечити практиканта безпечними умовами праці, засобами індивідуального захисту та призначити наставника.
Постанова також чіткіше визначає права та обов’язки здобувачів освіти, навчальних закладів і роботодавців. Окремі норми стосуються повнолітніх здобувачів освіти, а інформація про проходження практики має інтегруватися до державних інформаційних систем.
Фахівці зазначають, що нововведення вимагатимуть від бізнесу перегляду підходів до організації практики, договорів та кадрових процедур. Водночас це має сприяти більш прозорій взаємодії між роботодавцями, закладами освіти та майбутніми працівниками.
Впровадження студентського контракту
Новий Порядок змінює сам підхід до практики. Відтепер вона поділяється на виробниче навчання — коли здобувач набуває базових професійних навичок, і виробничу практику — коли вже відпрацьовує їх безпосередньо на майбутньому робочому місці.
Головна зміна — студентський трудовий договір. Якщо під час практики здобувач фактично виконує трудові функції на підприємстві, з ним мають укласти такий договір. Тобто практикант отримує статус, права й гарантії, передбачені трудовим законодавством. Протягом семи календарних днів роботодавець також має передати примірник договору закладу освіти.
І ще важливий момент: порядок забороняє використовувати працю здобувачів професійної освіти для будь-яких цілей, які не передбачені освітньою програмою та загальним договором між навчальним закладом та підприємством.
Договірна база та нові правила для бізнесу
Тепер практика — не на словах, а за умовами договору. Заклад освіти та підприємство мають укласти договір за примірною формою МОН. Максимальний строк — п’ять років, тож безстроково користуватися не вийде.
Є й чіткий дедлайн для бізнесу: на запит закладу освіти підприємство має відповісти протягом 30 календарних днів — повідомити, чи може прийняти здобувачів і на яких умовах. Немає відповіді або є відмова — вважається, що підприємство не має можливості організувати практику в цей період.
Якщо партнера серед роботодавців знайти не вдалося, заклад освіти має забезпечити практичну підготовку самостійно — у майстернях, лабораторіях, навчально-практичних центрах чи на полігонах.
Оплата, безпека та наставники
А ось тут для бізнесу починається найцікавіше. Якщо здобувач просто навчається — виробниче навчання може бути безоплатним. Але якщо він реально працює, виконує трудові функції або надає послуги — за це мають платити. Причому винагорода виплачується безпосередньо здобувачу на підставі студентського трудового договору.
На підприємстві також мають забезпечити безпечні умови праці, оформити наказ про закріплення здобувачів за робочими місцями та призначити наставника з числа досвідчених працівників. Тобто роботодавець отримує не просто практиканта, а конкретний набір обов’язків, який потрібно правильно оформити й виконати.
Що ще має забезпечити роботодавець
Практиканта потрібно не просто допустити до роботи, а забезпечити всім необхідним. За кошт підприємства — спецодяг, взуття та засоби індивідуального захисту. Також роботодавець має надати доступ до майстерень, лабораторій і необхідної документації, вести облік виконаної роботи, виплатити належну винагороду та надати характеристику за результатами практики.
За потреби підприємство може організувати підвезення студентів, компенсувати проїзд і забезпечити житлово-побутові умови.
Окремо врегульовано роботу наставника. Працівнику, який навчає практиканта на виробництві, роботодавець може встановлювати щомісячну доплату на весь період практики. Її розмір визначається внутрішніми правилами підприємства.
Інклюзивність і гнучкі формати
Нові правила передбачають рівний доступ до практики та недискримінацію. Для здобувачів з інвалідністю, ветеранів та осіб з особливими освітніми потребами мають створюватися необхідні умови та, за потреби, забезпечуватися розумне пристосування робочого місця.
Тривалість практики та робочого дня визначається освітньою програмою і трудовим законодавством з урахуванням віку здобувача. Тобто неповнолітніх практикантів не можна навантажувати понад установлені норми.
Після практики здобувач подає звіт, а заклад освіти за технічної можливості вносить його та характеристику роботодавця до державної інформаційної системи. Якщо програму не виконано або результат виявився незадовільним, практику можна пройти повторно.
Для повнолітніх здобувачів правила значно гнучкіші. Практику можна організувати ввечері, у вихідні або за індивідуальним графіком. Під час перепідготовки чи підвищення кваліфікації її також можна проходити за основним місцем роботи.
Що це означає для бізнесу
Постанова № 1071 переводить практику у прозорі правила взаємодії освіти, працівника і роботодавця. Якщо людина реально працює — її працю потрібно оформити й оплатити. Якщо підприємство бере на себе навчання — воно відповідає за безпеку, наставництво та умови роботи.
Для бізнесу це додаткові витрати й бюрократія. Але водночас — можливість готувати майбутніх працівників під власні потреби та фактично тестувати співпрацю ще до працевлаштування.
