Сьогодні громада в жалобі прощається з Миколою Давиденком, позивний «Таксист», який загинув, захищаючи свободу та незалежність України.
Про це інформує ЦВД, посилаючись на Вінницьку міську раду.
Свій перший бойовий досвід воїн здобув у зоні проведення Антитерористичної операції. На захист рідної землі він став і на початку повномасштабного російського вторгнення. У званні молодшого сержанта виконував бойові завдання у складі 14-ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна («Червона Калина»). На його долю випали запеклі зіткнення з ворогом на Запорізькому та Покровському напрямках. Життя воїна обірвалося 31 жовтня 2026 року в бою поблизу міста Білозерське Покровського району Донецької області. Герою навічно залишилося 47 років.
За мужність і самовідданість під час захисту Батьківщини Микола Давиденко був відзначений низкою нагород, серед яких медаль «Червона Калина» та нагрудний знак «Знак пошани». Попри важку мінно-вибухову травму, що спричинила контузію та втрату слуху на одне вухо, військовослужбовець залишався в строю, демонструючи виняткову стійкість і відданість обов’язку.
Микола Васильович Давиденко народився 2 жовтня 1979 року в Києві. Ще малюком він зазнав страшного горя – відійшла у засвіти його мати. У вихованні сина згорьованому батькові допомагали рідні, а дитинство Миколи минуло на Полтавщині. Після закінчення Покрово-Богачанської середньої школи Хорольського району він продовжив навчання у професійно-технічному училищі села Войниха Лубенського району. Здобувши диплом, повернувся до столиці, де майже все своє цивільне життя працював водієм у сфері пасажирських перевезень.
«Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Микола негайно перевіз мене з немовлям на руках до моєї мами у Вінницю, а сам невдовзі став на захист України у лавах Сил оборони, – розповідає дружина полеглого воїна Юлія. – Наша сім’я і маленький синочок були для нього цілим всесвітом, а рідна оселя – тим затишним куточком щастя, де він так любив читати у вільні хвилини. Микола мав надзвичайно добру душу: завжди бажав усім здоров’я й нікому в житті не заподіяв зла…»
Церемонія прощання з Миколою Давиденком розпочнеться о 8:30 за адресою: вул. Генерала Арабея, 1 (Vip-зала №1 міської ритуальної служби), та об 11:30 – у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.
Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Висловлюємо співчуття рідним і близьким. Вічна пам’ять і шана полеглим Захисникам України!
