На Вінниччині з полону додому повернулися одразу двоє воїнів (ФОТО)

1 жовтня ознаменувалось для Михайлівки, що на Вінниччині,  особливою радістю і надією, адже цієї святкової днини – у День Захисників і Захисниць України, Покрови Пресвятої Богородиці і День Українського Козацтва до села повернувся із російського полону мужній Захисник, боєць 172-го батальйону 120-ої бригади ТрО Олександр Константинов. Подвійне свято зібрало усю громаду. Про це йдеться на сторінці Ямпільських вістей у фейсбук, як передає ЦВД.

“Більше року, відколи з ним зник зв’язок під час оборони населеного пункту Вовчанськ на Харківському напрямку, перебував наш земляк у ворожих катівнях. Але не зламався, вистояв і дочекався звільнення. Сталось це в межах дев’ятого етапу Великого обміну військовополоненими, який пройшов 23 липня цьогоріч. Після оздоровлення і реабілітації Сашко Константинов нарешті ступив на рідну землю у гарячі обійми найдорожчих людей – мами Тетяни Борисівни, батька Валерія Миколайовича, бабусі Діни і усіх односельців, хто вірив, чекав, надіявся і молився за його повернення. Прибув він не сам, а зі своїм побратимом Артемом”, – йдеться у повідомленні.

“Живим” коридором, під звучання Державного Гімну України, обіймами, квітами, концертом та смаколиками зустріли односельця з товаришем михайлівчани. З вдячністю за захист йому адресували чимало теплих слів та вітань. Рідні не стримували сліз, радіючи, що дорога людина, нарешті повернулася додому. Дорослі словами підтримки та вдячності обдаровували воїна, щирі емоції відображалися в очах дітей, які один за одним дякували захиснику за відвагу та незламність й дарували підготовлені заздалегідь патріотичні вітання. Продовжилась урочиста зустріч у сільському будинку культури. Обох Героїв пов’язали Державними Прапорами України, під якими вони мужньо боронили Батьківщину від ворога. Вручили великий духмяний коровай на вишитому рушнику.

“Сьогодні для всієї нашої громади – особливий і величний день. Ми відзначаємо День Захисників і Захисниць України і зустрічаємо нашого Героя – Олександра Константинова, який після довгих і тяжких 18 місяців нарешті повернувся з ворожого полону. Це повернення – не лише радість для його рідних і близьких, а й символ незламності нашого народу. Сашко витримав важкі випробування, не зламався, зберіг гідність і віру. Його мужність є прикладом для кожного з нас, – сказала у вітальному слові староста Михайлівського старостинського округу Людмила Боднар.

“Ми зустрічаємо його як воїна, як людину, яка своєю стійкістю довела, що український дух неможливо здолати. Кожна хвилина його боротьби у неволі була хвилиною нашої спільної боротьби за свободу. І сьогодні його крок на рідну землю – це ще один доказ того, що правда і сила завжди перемагають. Олександре, ти – наша гордість і надія. Нехай твоє повернення стане світлим знаком для всіх тих, хто ще чекає на визволення, і для кожної української родини, яка вірить у перемогу. Ми дякуємо тобі за силу, за віру, за відданість Батьківщині”, – вітали у своїх виступах звільненого з полону Воїна перша вчителька Т.Метельська, завідуючий філією Сергій Борсуковський, вчителька Алла Пахольченко-Чорна.

Остання разом з учнями підготували подарунки-серця з побажаннями, а також з намальованих літер учні 5, 7, 8 та 9 класів виставили слова: «Чекали. Вірили. Дякуємо. З поверненням. Слава Герою!» Ці дитячі вітання, тепла і щемлива зустріч неабияк розчулили обох хлопців. А ще приємною несподіванкою для них стала почесна місія, яку виконали із задоволенням, а саме прийняли у козачата маленьких другокласників.

Сашко охоче згадував шкільні роки, своїх вчителів, дякував за науку, особливо вчителю захисту Вітчизни Сергію Ісайку. Отримані знання, зауважив військовий, дуже стали у нагоді йому на війні і не раз рятували життя. У своєму зверненні до залу він сказав:

“Дуже раді з побратимом, який потрапив до полону трохи раніше за мене, бути тут і зараз. Ми разом пройшли те, чого ніколи і нікому не побажали б: ні друзям, ні ворогам. Дуже співчуваю батькам, які переживають втрату своїх синів, односельцям, чиї рідні воюють, чи перебувають у полоні, чи зникли безвісти. Це важко і для вас, і для нас, бо це наші побратими. Але я впевнений, що все буде добре. Все буде Україна! Слава Нації! Смерть ворогам!”

Щемливим моментом стала хвилина мовчання за полеглими воїнами-земляками і загальна молитва за односельців, які сьогодні мають статус «зниклих безвісти»: Сергія Мудрака, Юрія Земнова, Віталія Явтуховського, Олександра Валіги та Миколи Кушніра.

Відзначення Дня Захисників і Захисниць України продовжилось у будинку культури тематичним концертом. Повернення Олександра додало віри й надії кожній родині, яка чекає на повернення своїх синів і чоловіків, бо кожен визволений захисник – це доказ незламності українського духу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

2 жовтня Вінниця проводжає у вічність двох воїнів України – Костянтина Пономаренка та Ігоря Андрейка

У Вінниці хірурги вдруге врятували руку 6-річного хлопчика, який порізав її склом

Вчитель футболу з Вінниччини претендує на звання «Футбольний вчитель року – 2025»

Коментарі у Facebook

Поділиться новиною

Facebook

Pinterest

Twitter

Linkedin