«Бог звів нас знову»: історія подружжя з Ямпільської громади, яке виховує п’ятьох дітей
З чоловіком Анатолієм, як розповіла жінка, вони знайомі ще зі школи — навчалися у паралельних класах. Після випуску їхні шляхи розійшлися, однак через десять років вони зустрілися знову.
“Ми навіть не думали, що через десять років зустрінемося. Але Бог звів нас”, – сказала жінка.
За освітою Зоя Кирган – педагогиня та музикантка. Вона закінчила музично-педагогічний факультет Вінницького педагогічного університету, грає на баяні. Свого часу працювала музичною керівницею у дитячому садку. Каже, що музика у їхній родині звучала завжди.
“Я між декретними відпустками працювала, навчала дітей музиці. І своїх дітей теж привела до творчості”, – розповіла Зоя Кирган.
Кожен із дітей має власні захоплення. Найстарший син Веніамін – художник-декоратор, з дитинства захоплювався малюванням. Середні сини – Ілля та Тимофій, навчалися у музичній школі. Нині Ілля викладає гітару у філії Клембівської школи мистецтв. Донька Тетяна навчається у Тульчинському фаховому коледжі за класом флейти та грає на фортепіано. Наймолодший Давид опановує акордеон.
У родині Кирганів підтримують одне одного у творчості та зберігають сімейні традиції.
“Обов’язково збираємося всі разом на дні народження. У нас лише два зимових, а решта – весняні й літні, тому часто робимо пікніки, проводимо час родиною”, – сказала багатодітна мама.
За словами Зої Кирган, у вихованні дітей для них із чоловіком важливими були людяність, повага до інших і віра.
“Найперше у нашій сім’ї – християнське виховання. Ми змалку старалися прищепити дітям порядність, людяність, доброту, щирість. Вчили їх бути відкритими людьми, поважати інших, допомагати ближнім і жити з вірою в серці”, — розповіла жінка.
За словами жінки, усі труднощі вони долали разом із чоловіком.
“Ми разом виховували дітей і дбали про них. Коли народилася перша дитина, було трохи важко, бо ще не знала, як усе робити. А потім уже не було різниці — за одним дбаєш чи за п’ятьма. Бог давав і сили, і можливост”, – сказала вона.
Звання “Мати-героїня” жінка сприймає як визнання материнської праці.
“Дуже приємно, що держава відзначила. Це радість і велика честь для нашої родини”, – сказала Зоя Кирган.




