Вінниця
02.03.2024
6.3° C
Вгору

Вінницькі волонтери “Бджоли Поділля” годують військових баношом Байрактаром та вітамінами

Вони починали з того, що плели маскувальні сітки, а дійшли до серійного виробництва сухих харчів для підтримки здоров’я та імунітету наших бійців на передовій. Пані Лариса Мороз з помічницями – волонтерами з організації “Бджоли Поділля”, що на Вінницьких Хуторах, з самого початку повномасштабного вторгнення дбають про військових, готуючи для них сухі харчі, які легким помахом руки та додаванням гарячої води перетворюються на смачну та поживну, як вдома, їжу. Щоб бити ворога, кажуть, треба сили. І вінницькі “бджілки” працюють по 14 годин щодня, аби нагодувати оборонців смачним та особливим.

До команди “Бджіл Поділля”, каже очільниця волонтерської організації Лариса Мороз, долучитися може кожен. Дівчатам потрібна всебічна допомога: кожною парою рук, коштами, щоб купувати продукти, побутовою технікою. Раніше, приміром, мешканці Вінницької громади згуртувалися й придбали для невтомних “бджілок” сушарки. А днями, за ініціативи старости Вінницько-Хутірського Старостинського округу та координатора Міжрегіонального координаційного гуманітарного штабу Владислава Кривешка, дівчатам привезли першу партію спеціальних термопакетів ємністю 500 мл. В такий пакет достатньо додати гарячої води, щоб отримати (й деякий час зберігати гарячою) справжній червоний борщ, гороховий суп чи унікальний банош “Байрактар”:

– Міжрегіональний координаційний гуманітарний штаб вже домовився про масове виробництво таких пакетів та постійну підтримку “бджілок”, – каже Владислав Кривешко.

“Бджілки” вдень і вночі трудяться у гаражі родини Мороз – пані Лариса каже, чоловік Володимир сам виступив з ініціативою переобладнати приміщення під кухню. Тут стоїть специфічний шум злагодженої роботи декількох пар рук та побутової техніки, на підлозі за процесом уважно слідкує кіт Мурчик, а вхід до гаражу охороняє вівчарка Оскар. В команді дорослих працює й 10-річна Надійка Орел зі Щіток: дівчинка давно допомагає ЗСУ. Продає власноруч виготовлені браслети, а виручені кошти віддає на закупівлю продуктів. За два тижні ця невтомна найменша “бджілка” може заробити і 10-12 тисяч гривень. Радіє, що кожна копійка йде на смакоту для наших незламних оборонців.

Асортимент тут насправді неймовірний: борщ червоний, зелений, розсольник, суп овочевий, гороховий, гарбузовий, гречаний, пшеничний, вермішелевий, суп-харчо, паста Амосова (суміш вітамінів для підтримки здоров’я наших оборонців), вітамінні суміші з меду, імбиру, лимону та обліпихи для приготування напоїв, перекуси, “гарячі кружки”, помазки з сала, енергетичні батончики…

Та чи не найбільшою любов’ю наших Захисників користується банош “Байрактар” – страва за унікальною рецептурою, з чотирма видами сиру з полонини та білими грибами. Пані Лариса напрацювала цей рецепт самотужки – довго обирала сири, вершки та інші інгредієнти, аби оборонці могли поласувати справжнім баношем. Назву “Байрактар” страва отримала недарма – завдяки відмінним смаковим якостям збиває з ніг не гірше за свого реального тезку.

На кожному пакеті з сухою стравою – сердечне вітання для військових “Смачного вам, наші дорогі Захисники!”. Вінницькі “бджілки” не втомлюються вигадувати нові рецепти, розширювати асортимент страв та радо приймають до своїх лав усіх охочих допомогти – кажуть, хлопці на передовій постійно звертаються з запитами на таку особливу їжу, бо хто спробував раз, той вже не в змозі відмовитися. За невтомну працю Лариса Мороз навіть отримала відзнаку від Міністерства оборони України, проте найкращим результатом свого внеску в підтримку військових, каже, стане бажана Перемога.

Коментарі у Facebook
Поділиться новиною
Share on Facebook
Facebook
Pin on Pinterest
Pinterest
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on LinkedIn
Linkedin