Податок на доходи фізичних осіб із зарплат військовослужбовців призначений для забезпечення різних послуг влади. Включаючи підтримку їхніх сімей та фінансування місцевого самоврядування. Про це свідчить матеріал “Військовий ПДФО: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, написаний радницею голови Асоціації міст України з муніципальних питань, народною депутаткою Оксаною Продан та виконавчим директором Асоціації міст України Олександром Слобожаном.

«Військовослужбовці, правоохоронці, захисники від надзвичайних ситуацій захищають нас своїми життями, але не перестають бути людьми. Усі люди, навіть найсильніші, мають бути впевнені, що їхні родини захищені та отримують необхідні послуги й допомогу. І муніципалітети роблять усе, аби жителі отримували всі необхідні послуги. Навіть якщо це зобов’язання держави й вона їх не фінансує», – зазначають автори матеріалу.

Надана інформація від 754 громад із 1470 зазначає, що протягом 2022-2023 років вони витратили 27,2 мільярди гривень для забезпечення  повноважень. Необхідно уточнити, що в ці дані входять обласні центри, що перебувають під контролем України. Ця сума включає витрати на оплату медичних працівників у розмірі 5,23 мільярда гривень, на погашення дефіциту освітньої субвенції у розмірі 4,51 мільярда гривень. А також  на пільгові перевезення у розмірі 9,59 мільярда гривень і на утримання професійно-технічних училищ у розмірі 7,87 мільярда гривень. Окремо, органи місцевого самоврядування витратили 62,4 мільярда гривень власних ресурсів на підтримку підприємств критичної інфраструктури. А також збереження тарифів на тепло і воду для громадян. Ці витрати спрямовані на забезпечення гарантованих державою витрат.

«Держава не виконує перед громадянами своїх зобов’язань, визначених законами. Це робить місцеве самоврядування з коштів, які надходять з податків. Вилучення коштів із бюджетів громад не передбачає з боку держави визначення якихось джерел для фінансування передбачених законом витрат, отже, призведе до колапсу життєво необхідних систем надання послуг жителям усіх територій», – підкреслюють експерти.

За півтора роки війни, місцеві бюджети витратили значну суму коштів на наступні цілі: безпеку та оборону, витрати, пов’язані з воєнною агресією, оплату послуг в рамках делегованих повноважень, і стримування тарифів. З урахуванням залишків коштів на рахунках ця сума склала 207,66 мільярда гривень. Порівняно з цим, доходи від військового податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) за два роки склали лише 116,72 мільярда гривень.

Іншими словами, місцеві бюджети витратили значно більше коштів на різні види витрат, пов’язаних з війною та забезпеченням гарантованих послуг, ніж отримали доходів від військового ПДФО протягом цього періоду.

Інакше кажучи, 65,78 мільярда гривень із місцевих бюджетів у 2022 році були фактично втрачені для місцевих потреб. Вони були перенесені в державний бюджет і використані для покриття дефіциту центрального уряду, через обмеження у витраті, встановлені постановою КМУ №590 з 24 лютого 2022 року.

«Саме так може «згоріти», «згорнутися», «схлопнутися» і військовий ПДФО, якщо буде вилучений із місцевих бюджетів. Адже податок цей фактично сплачують не військовослужбовці, а державний бюджет. … Якби військовий ПДФО не надходив до бюджетів громад у 2022–2023 роках, ніхто не знав би про використання цих коштів, як не знає ніхто про решту ПДФО з утримання військовослужбовців», – підкреслюють автори.

 

Джерело:https://zn.ua/ukr/ECONOMICS/vijskovij-pdfo-zabezpechuje-hidni-umovi-zhittja-dlja-rodin-vijskovikh-u-tilu-eksperti.html