Сьогодні Вінниця схиляє голови, прощаючись із Захисником Олександром Машевським, відомим побратимам за позивним «Машаня». Свій шлях у війську він розпочав ще у 2014 році, пройшовши кілька ротацій у зоні АТО/ООС. Із перших днів повномасштабного вторгнення росії воїн знову став на передову разом із бійцями 14-ї бригади оперативного призначення НГУ імені Івана Богуна «Червона калина».

У званні майстер-сержанта Олександр виконував обов’язки заступника командира взводу матеріально-технічного забезпечення 2-го батальйону оперативного призначення «Фенікс» 1-го корпусу НГУ «Азов». Він обороняв Київ, воював на Донецькому та Запорізькому напрямках. 13 грудня поблизу села Червоне Краматорського району Захисник зазнав смертельного поранення під час ворожого обстрілу дронами «Герань-3». 14 грудня його серце зупинилося. Олександру було 42 роки.

Про це інформує ЦВД, посилаючись на Вінницьку міську раду.

«Він мав численні грамоти та подяки від командування бригади за професіоналізм і сумлінну службу, – розповідає побратим Небесного Воїна Володимир. – День у день від Києва до Донецька ми перебували поруч: в одній ямі на чотирьох, під щільним вогнем, у спеку і в холод… Останнім часом Олександр фактично виконував обов’язки командира взводу, відповідав за злагодженість дій підрозділу. Він опікувався особовим складом, був уважним, вислуховував та підтримував кожного. Ми втратили більше, ніж військового, – справжнього друга та брата…»

Олександр Машевський народився 3 червня 1983 року у селі Широка Гребля на Козятинщині. Після закінчення місцевої школи пройшов строковий армійський вишкіл та продовжив службу за контрактом в окремому полку спеціального призначення Внутрішніх військ МВС України «Ягуар» (тепер – 14-та бригада НГУ імені Івана Богуна). Закінчив заочно Вінницький національний аграрний університет за спеціальністю «Агрономія». У шлюбі плекав двох донечок, яким зараз 18 та 11 років.

«Олександр міг стати хорошим агрономом, бо відчував землю усім своїм єством, любив дивитися, як із зернятка проростає життя. Втім, доля йому судила зовсім інше. Він присвятив себе захисту Батьківщини, і як би важко не було, від виконання свого обов’язку не відступився, – каже дружина полеглого воїна Анжеліка. – У час війни Олександр не міг дозволити собі розкіш сидіти вдома зі своїми дівчатками, оскільки це передусім не відповідало його уявленням про чоловічу честь і гідність…»

У Олександра також залишились батьки та сестра.

Церемонія прощання із воїном розпочнеться о 12:00 у Спасо-Преображенському кафедральному соборі. О 13:00 тіло Олександра провезуть через вулицю Миколаївську, щоб попрощатись із домом, в якому він проживав останні 11 років.

Чин поховання відбудеться о 13:30 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Висловлюємо співчуття рідним і близьким. Вічна пам’ять і шана полеглим Захисникам України!

Читайте також:

Злетять тарифи на «Київстар» через підвищення цін на світло

У Вінниці 7-річного хлопчика влаштували до патронатної сім’ї