Вінниця сьогодні прощається з двома мужніми Захисниками України — Вадимом Магалясом та Миколою Патлатюком.
Їхня загибель стала важкою втратою та болючою раною для всієї громади. Воїни до останнього виконували бойові завдання на найгарячіших напрямках фронту, захищаючи Україну та кожного з нас.
Про це інформує ЦВД, посилаючись на Вінницьку міську раду.
Магаляс Вадим Федорович (позивний «Турист») став до лав Збройних Сил України у листопаді 2025 року. У складі 39-ї окремої бригади морської піхоти воїн виконував надскладні бойові завдання як оператор безпілотних літальних апаратів. Його фронтовий шлях пролягав через найгарячіші точки Краматорського напрямку. Життя відважного Захисника обірвалося 15 серпня 2026 року внаслідок атаки ворожого БпЛА поблизу села Кіндратівка Донецької області. Вадиму Магалясу назавжди залишилося 33 роки.
Вадим Магаляс народився 22 липня 1993 року у Малих Крушлинцях, де й минули його дитинство та шкільні роки. Після закінчення 11 класів хлопець здобув спеціальність маляра-штукатура у Вищому художньому професійно-технічному училищі №5 міста Вінниці. Проте бажання працювати на землі взяло гору. У сільськогосподарському підприємстві рідного села Вадим опанував справу механізатора. Завдяки працьовитості та відповідальності він швидко став висококласним трактористом і комбайнером. Був одружений, виховував сина, якому зараз 10 років.
На повернення оборонця з війни чекали мати, старші брат і сестра, а також шестеро племінників, для яких він був найкращим другом і порадником.
«Вадим обігрівав усіх, наче сонечко, і не дозволяв собі образити когось навіть словом. Він був надзвичайно доброю та світлою людиною, – ділиться Олена, сестра полеглого воїна. – Справжнім взірцем вірності, взаємоповаги та любові для нього завжди слугувала наші зі старшим братом сім’ї. Саме такою Вадим хотів бачити й власну родину, де подружжя підтримує одне одного, працює разом на рідній землі та дбає про добробут дітей і своєї країни».
Церемонія прощання з Вадимом Магалясом відбудеться у Малих Крушлинцях. Траурна процесія розпочнеться о 10:00 за адресою: вул. Берегового, 50. Об 11:30 заупокійну панахиду за воїном відслужать у храмі Покрови Пресвятої Богородиці (вул. Коцюбинського, 2).
Чин поховання Захисника відбудеться на місцевому кладовищі. Початок о 13:00.
Патлатюк Микола Русланович (позивний «Палій») долучився до оборони рідної землі у вересні 2022 року. Воїн служив у 56-й окремій мотопіхотній Маріупольській бригаді та разом із побратимами протистояв ворогу під Бахмутом, Часовим Яром, Краматорськом. Микола пройшов гідний шлях від солдата до старшого лейтенанта, обійнявши посаду заступника командира мотопіхотної роти з морально-психологічного забезпечення. За виявлені мужність та героїзм був нагороджений медаллю Президента України «За оборону України», нагрудним знаком бригади та відомчою відзнакою Міністерства оборони України «Доблесть і честь». Свій останній бій воїн прийняв 18 серпня 2026 року біля селища Олександрівка Краматорського району Донецької області. Серце Героя зупинилося у віці 29 років.
Миколу поважали у війську за професіоналізм, чуйне та дбайливе ставлення. За спогадами побратимів, він був умілим наставником – вольовим і рішучим, завжди підтримував і йшов першим, показуючи приклад.
«Він не прагнув нагород чи стрімкої військової кар’єри, – розповідає батько полеглого воїна Руслан. – Усе визначили його висока відповідальність та безмежна любов до Батьківщини. Син просто не міг чинити інакше – це суперечило б його кодексу честі та внутрішній моралі».
Микола Патлатюк народився 5 березня 1997 року у Козятині. Невдовзі родина разом із ним та старшою донькою переїхала до Вінниці, з якою тісно переплелося все його подальше життя. Тут хлопець здобув базову освіту у середній школі №8. Згодом закінчив Вінницький технічний фаховий коледж та Вінницький національний технічний університет. Микола планував розвиватися у професії, проте спочатку був призваний на військову службу, а далі розпочалося повномасштабне російське вторгнення. Після досягнення 25-річчя він став на захист України.
«П’ять років зі свого дуже короткого життя Микола провів у Збройних Силах України, чотири з яких – безпосередньо на війні, – з сумом зазначає батько полеглого Героя. – Син був хоробрим – фронтові будні загартували й без того його сталевий характер, але не змусили очерствіти душею та серцем. Син до останнього подиху залишався добрим, чуйним та справедливим… Микола жив мрією про перемогу, про те, як зустріне своє кохання, створить сім’ю, діждеться дітей, а згодом й онуків…»
Церемонія прощання з Миколою Патлатюком розпочнеться об 11:00 за адресою: вул. Стрілецька, 65, та о 12:00 – у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.
Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Висловлюємо співчуття рідним і близьким. Вічна пам’ять і шана полеглим Захисникам України!
