У Вінниці водії громадського транспорту проходять практичні навчання, щоб знати, як правильно допомогти людині на кріслі колісному потрапити до салону. Про це повідомляє Вінницька міська рада, як передає ЦВД.

Під час зупинки водій опускає кузов тролейбуса або автобуса, щоб зменшити кут нахилу, відкриває двері, розкладає пандус і, за потреби, виходить допомогти. Людину на кріслі колісному заводять у салон передом, а вивозять — спиною, щоб уникнути ризику травм.

Саме ці дії відпрацьовували під час тренінгу, який відбувся у тролейбусному депо «Вінницької транспортної компанії». Салон VinLine-тролейбуса з відкидним пандусом перетворився на навчальний майданчик, де водії тролейбусів, трамваїв та автобусів практикувалися діяти впевнено й уважно.

Навчання організував департамент транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради. Його мета — зробити пересування містом комфортним для всіх без винятку.

«Раніше ми вже проводили навчання щодо правильного під’їзду до “касельського” бордюру. Для людей з інвалідністю навіть кілька сантиметрів можуть стати серйозною перешкодою. Наше завдання — мінімізувати ці незручності. Адже зараз до міста повертаються наші захисники й захисниці після поранень, і для них надзвичайно важливо мати можливість вільно пересуватися», — зазначає директор департаменту Андрій Сорокін.

Інклюзивний транспорт — це не лише пандуси та бордюри, а цілий комплекс рішень: зручні зупинки, спеціальне обладнання та підготовлені водії. Саме вони першими контактують із пасажирами, тому мають знати, як правильно допомогти, зорієнтуватися у ситуації та підтримати людину.

Тренінг для водіїв провела амбасадорка безбар’єрності Вінницької міської ради, голова ГО «Гармонія» Людмила Нецкіна. Вона щодня користується громадським транспортом, тому знає, як важливо, щоб допомога була своєчасною і правильною.

«Ми разом із водіями відпрацювали безпечний алгоритм допомоги. Людину на кріслі колісному треба заводити передом, а вивозити — спиною. Це безпечніше для всіх. Якщо зупинка без касельського бордюру, водій має під’їхати якомога ближче, розкласти пандус і, за потреби, допомогти потрапити до салону. Такі дрібниці формують справжній комфорт», — пояснює вона.

За словами Людмили, Вінниця сьогодні може бути прикладом для інших міст: більшість транспорту — низькопідлоговий, водії уважні й готові допомогти. Це вже стало частиною міської культури.

«Приємно, що Вінниця формує стандарт людяності, взаємоповаги й безбар’єрності», — каже амбасадорка.

Водійка трамвая Марина Сіваєва, яка вже десять років працює у транспорті, додає:

«Людей з інвалідністю стало більше, і ми це бачимо щодня. Я завжди виходжу, щоб переконатися, що все гаразд. Навіть якщо людина каже, що впорається сама, треба бути поруч. Це вже звичка».

Вона також зазначає, що поява «касельських» бордюрів значно полегшила роботу:

«Тепер під’їжджаєш ближче, стаєш рівно — і бачиш, як людина спокійно заходить у салон. Це зручно і для пасажира, і для водія».

Тренінги планують проводити регулярно, аби кожен водій розумів: комфортний транспорт починається з уваги до людини.

Вінниця крок за кроком перетворює міський транспорт на простір без бар’єрів, де допомога — не обов’язок, а звичний прояв поваги.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

У Вінниці пішов із життя Заслужений юрист України Володимир Дудіков

П’ять “залізних пташок” для фронту: Вінниця передала дрони захисникам Донеччини