Старша школа активно готується до змін: з 2027 року учні зможуть обирати профіль навчання та предмети, керуючись власними інтересами та планами на майбутнє. Підходи до навчання в старших класах зміняться, щоб учні могли створити власний освітній шлях та всебічно розвиватися. Адже основна мета «Профільної» — реформи старшої школи — підвищення якості освіти.  Передбачено, що учні здобуватимуть початкову освіту в початковій школі, базову середню — у гімназії, а профільну — у ліцеї, переважно відокремленому закладі освіти. Більше про реформу можна прочитати profilna.mon.gov.ua.

Для узгодження першочергових кроків упровадження реформи старшої школи та роз’яснення її цілей МОН у партнерстві зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» проводить громадські обговорення в регіонах. Заходи відбуваються за участі управлінців, представників органів місцевої влади та освітян. Одним з головних аспектів громадських обговорень є врахування особливостей різних регіонів і громад під час створення мережі майбутніх академічних ліцеїв.

14 листопада громадське обговорення реформи старшої школи відбулося у Вінниці. В обговоренні Профільної взяли участь: Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України; Надія Кузьмичова, заступниця міністра освіти і науки України; Валентина Полторак, менеджерка Проєкту DECIDE, заступниця голови ГО DOCCU; Володимир Буняк, директор департаменту гуманітарної політики Вінницької ОДА.

За словами міністра освіти і науки України Оксена Лісового реформа дозволить учням мати більше вибору та впливати на формування свого освітнього шляху. «Сьогодні українцям потрібна освіта, яка підготує їх до життя в країні майбутнього, за яку ми сьогодні боремося. Адже це війна за систему цінностей. У ній людська свобода і можливості — основоположні. Тому такою важливою є реформа старшої школи. Адже вона дасть змогу учням обирати свій освітній шлях, а отже, своє майбутнє».

Надія Кузьмичова, заступниця міністра освіти і науки України, розповіла про принципи роботи майбутніх академічних ліцеїв та організацію освітнього процесу в них. «Реформа передбачає посилення субʼєктності учнів — вони зможуть формувати свою траєкторію навчання. У них буде три рівні вибору. Це вибір профілю навчання, предмети якого вивчатиме поглиблено; вибір предметів і курсів у межах профілю, щоб ще більше поглибити вивчення профілю; а також вибір предметів і курсів поза профілем, щоб дозволити нелінійність навчання, адже учень може цікавитися і сферами, які не входять в обраний профіль. Наприклад, учень, який вчиться на біотехнологічному профілі, може обрати такі профільні курси, як промислова математика, комбінаторний аналіз, а також позапрофільні — історію підприємництва, правознавство для життя тощо. МОН уже почало комунікацію з авторськими колективами для того, щоб вони готували навчальні програми до різних курсів за вибором, щоб зробити освіту більш учнеорієнтованою».

Створення великих відокремлених академічних ліцеїв дасть можливість організувати освітній процес більш ефективно. Академічні ліцеї з наповненістю щонайменше 100 учнів на одній паралелі зможуть організувати реальний вибір профілів і предметів, їхнє різноманіття, поліпшити матеріально-технічну базу й зберегти висококваліфікованих педагогів. Мережа ліцеїв зможе забезпечити широкий вибір профілів для учнів із сіл. За потреби, якщо ліцей розташований на значній відстані, дітям буде організовано доїзд або проживання в пансіонах. У цьому громади підтримуватиме уряд. Наприклад, за 2023 і 2024 роки з державного бюджету виділено понад 2 млрд грн на закупівлю автобусів. Цільову субвенцію заплановано в державному бюджеті і на 2025 рік.
Для впровадження реформи на місцевому рівні потрібні злагодженість і співпраця органів державної влади та місцевого самоврядування. Для ефективної реалізації змін області у співпраці з громадами мають сформувати таку мережу закладів, яка відповідатиме потребам учнів, дасть змогу якісно організувати профільне навчання і врахує демографічні виклики.

Зміни в мережі освітніх закладів враховуватимуть демографічну ситуацію та особливості громади. Кабінетом Міністрів України будуть передбачені винятки, якщо створити відокремлені ліцеї буде неможливо з обʼєктивних причин.
Володимир Буняк, директор департаменту гуманітарної політики Вінницької ОДА, акцентував на тому, що в області нині проводять активну роботу з узгодження напрацьованої мережі академічних ліцеїв.

«Ми продовжуємо реформувати освіту, і у 2027 році розпочнеться активна фаза реформи старшої школи для учнів, які 7 років тому пішли в перший клас НУШ. Для цього потрібно сформувати мережу академічних ліцеїв. Ми вже провели два кола обговорень з територіальними громадами щодо того, де будуть функціонувати академічні ліцеї. Це складне питання, яке потребує узгоджень, адже коштом освітньої субвенції фінансується заробітна плата вчителів, тоді як утримання закладів освіти відбуватиметься з коштіврахунок громад. Академічні ліцеї створюють так, щоб учні мали право обирати ті предмети, які їм будуть потрібними для вступу до закладів вищої освіти. 10 клас буде необхідним для вирівнювання знань учнів, які прийдуть із різних шкіл, а в 11–12 класах будуть більше зосереджуватися на вивченні обраного профілю».

Вінницька ОВА в межах області запропонувала створити 156 закладів старшої профільної освіти (ЗСПО), із них: 105 академічних та 51 професійний. Кількість учнів, які потенційно навчатимуться в академічних ліцеях і професійних коледжах у 2030 році, становить приблизно 53 400 (це нинішні 5–7 класи).  Пошук консенсусу й встановлення діалогу з громадами на місцях сприятиме ухваленню оптимальних рішень й успішній реалізації реформи старшої школи загалом. Це і є метою громадських обговорень, які ініціювало МОН. Наступна зустріч відбудеться 21 листопада у Кропивницькому.