Вінниця прощається із полеглим Захисником України Сергієм Порицьким, який мав позивний «Компас». Воїн загинув під час бою на Донеччині, захищаючи Україну від російської агресії. Йому було 40 років.
Про це інформує ЦВД, посилаючись на Вінницьку міську раду.
Сергій Порицький народився у Вінниці. До початку повномасштабного вторгнення він не планував пов’язувати своє життя з військовою службою. Однак у грудні 2022 року став на захист України та вирушив на фронт.
Спочатку Сергій служив сапером у складі 61-ї окремої механізованої Степової бригади. Згодом приєднався до 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха, де служив старшим стрільцем-оператором.
Захисник виконував бойові завдання на Сумщині, Чернігівщині та Донеччині. 9 березня 2024 року після запеклого бою поблизу села Тоненьке Покровського району Сергій зник безвісти.
Тривалий час рідні чекали на звістку про нього. Згодом підтвердилося найстрашніше — воїн загинув.
Назавжди Сергій Порицький залишиться 40-річним. Сьогодні Вінницька громада проводить Захисника в останню путь та віддає шану його мужності й відданості Україні.
Позивний «Компас» закріпився за Сергієм на війні не випадково. Сестра полеглого воїна Ольга розповідає, що як інженер із телекомунікацій він чудово знався на картографії, міг безпомилково визначити розташування підрозділу та прокласти маршрути на місцевості, що надзвичайно цінували його побратими.
«Сергія на передовій також щиро любили за чуйне серце, надійне плече та безвідмовність, — згадує Ольга. — Він розумів, що з Донецького напрямку можна не повернутися, але для нього не існувало компромісів із власною совістю чи втечі від обов’язку. Сергій обрав шлях воїна і до останнього мужньо захищав рідну землю…»
Сергій Леонідович Порицький народився 10 липня 1983 року у Вінниці. Тут він закінчив школу №29, після чого вступив до Вищого професійного училища №4. У цьому закладі здобув спеціальність у сфері телекомунікацій, а згодом поглибив знання за цим профілем у Харківському фаховому коледжі інформаційних технологій та на заочному відділенні Одеської національної академії зв’язку. Певний час Сергій працював за фахом, а в останні роки — оператором на кондитерській фабриці «Рошен».
«Сергій неймовірно любив життя та намагався прожити його без жалю за втраченими можливостями. Він прагнув нових знань та мав надзвичайно добре серце — якби міг, обійняв би цілий світ, — каже сестра Героя. — Брат надзвичайно любив двох своїх племінників і саме заради їхнього мирного майбутнього пішов на війну. Моєму сину Сергій, зокрема, передав велику пристрасть до футболу й щиро радів його першим крокам у спорті. Сам же палко вболівав за “Шахтар” і мріяв колись потрапити на “Донбас Арену”, щоб повболівати за улюблену команду. На жаль, доля розпорядилася інакше, і на Донеччині йому довелося прийняти свій останній бій…»
Церемонія прощання із Сергієм Порицьким розпочнеться об 11:00 за адресою: вул. С. Зулінського, 33, та о 12:30 – у храмі Святих Жон-Мироносиць за адресою: вул. Київська, 130.
Чин поховання воїна відбудеться о 14:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Висловлюємо співчуття рідним і близьким. Вічна пам’ять і шана полеглим Захисникам України!
