«Євгеній з перших днів повномасштабного вторгнення прагнув вступити до війська. Стримувало його лише наше прохання спершу закінчити університет. Щойно диплом був на руках, його вже ніщо не могло зупинити, – розповідає мати полеглого воїна Віра. – Син не боявся. Казав, що кінець життя рано чи пізно чекає на кожного, а ось усвідомлення марності свого існування – значно страшніше. Він цінував життя як ніхто інший і не хотів змарнувати жодної його хвилини…»

Євгеній Жилинський народився 30 червня 1999 року у Вінниці. З дитинства він мав широке коло захоплень: любив плавання, мав вагомі досягнення на боксерському ринзі та виявляв непересічні лінгвістичні здібності. Після здобуття базової освіти у школі-гімназії №2 юнак продовжив навчання у Вінницькому центрі професійно-технічної освіти технологій та дизайну №15 і Донецькому національному університеті імені Василя Стуса. Там він здобув диплом магістра філології за спеціалізацією «Переклад з германських мов (англійська та французька)».

«Син мріяв пов’язати своє життя з перекладацькою діяльністю. Він багато читав. Це були книжки класичні, філософські, історичні – обов’язково мовою оригіналу. Їх він гортав із непідробною насолодою, смакуючи найтонші відтінки мови, що дозволяють глибше пізнати інші культури та цивілізації, – згадує мати. – Сил у Євгенія вистачало на все і всіх. Найвлучніша риса, яка характеризує його повністю – це доброта. Наприклад, на війні він не зміг пройти повз залишеного собаку. Кілька місяців возив його із собою на позиції – піклувався та оберігав, аж поки не доправив до нас додому. Сьогодні цей чотирилапий друг сумує за своїм рятівником разом із усією нашою родиною…»

• Церемонія прощання з Євгенієм Жилинським розпочнеться о 9:00 за адресою: вул. Академіка Янгеля, 4 («Реквієм Хол»).
• Чин поховання воїна відбудеться об 11:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Шевчук Віталій

Шевчук Віталій Олексійович розпочав свій бойовий шлях у 2014 році в зоні ведення Антитерористичної операції на сході країни, куди повернувся у 2018 році вже за контрактом. Брав участь у запеклих боях у районах Волновахи та Маріуполя. У 2025 році досвідчений воїн знову мобілізувався до лав Збройних Сил України. Як стрілець-навідник артилерії з позивним «Шева», він воював у складі славетного батальйону «Вовки Да Вінчі» (108-й окремий штурмовий батальйон). Разом із побратимами Шева стримував ворожі сили на Запоріжжі та Донеччині. Загинув оборонець 10 липня у Синельниківському районі Дніпропетровської області. Його серце зупинилося у віці 46 років.

Віталій Шевчук народився 22 січня 1980 року у Вінниці. Після закінчення загальноосвітньої середньої школи №25 він навчався у Вінницькому навчально-науковому інституті економіки Західноукраїнського національного університету. Згодом Віталій вирішив розпочати трудову діяльність. У цивільному житті свої професійні здібності чоловік реалізовував на посаді газоелектрозварювальника на заводі «Маяк» та у сфері логістики металевих конструкцій. Окрім того, Віталій створив міцну сім’ю – в любові та злагоді разом із коханою дружиною виховував сина, якому наразі 18 років.

«Віталій був нашою єдиною дитиною, – згадує мати полеглого воїна Людмила. – Доля рано забрала в нього батька, тож синові дуже рано довелося стати головою родини й взяти на себе всі чоловічі турботи. Віталія вирізняли неймовірна мужність, щедрість та уважність до ближніх.  Він був із тих людей, які без вагань готові віддати своє життя заради порятунку інших…»

• Церемонія прощання з Віталієм Шевчуком розпочнеться о 10:00 у Храмі Покрова Пресвятої Богородиці (вул. Пирогова, 157-А).
• Чин поховання воїна відбудеться об 11:00 на кладовищі у мікрорайоні Пирогова (вул. Юзвинська).

Володимир Шевчук

Шевчук Володимир Васильович добровольцем долучився до військового строю на початку повномасштабного російського вторгнення. Боронив державу від ворога з позивним «Шева» у складі 14-ї бригади оперативного призначення НГУ імені Івана Богуна «Червона Калина». Після проходження профільного навчання у Великобританії виконував бойові завдання на посаді стрільця-санітара. Свій останній бій воїн прийняв 21 листопада 2023 року поблизу села Вербове Запорізької області. Йому назавжди залишилося 41 рік.

«Володимир усе своє життя присвятив будівництву, тому йому нестерпною була навіть думка про те, що ворог може усе зруйнувати. Він був серед перших, хто пішов зупиняти цю навалу, та жодного разу не схибив і не пошкодував про свій вибір», – згадують рідні полеглого воїна.

Володимир Шевчук народився 27 липня 1982 року у Вінниці. Після закінчення 9 класів загальноосвітньої середньої школи №5 він вступив до Браїлівського професійно-технічного училища, де здобув фах тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва. Тривалий час успішно працював у будівельній сфері. У щасливому шлюбі разом із дружиною виховував сина, якому зараз 11 років.

«Він мав справді золоті руки, адже багато чому навчився сам. Краще за будь-яких майстрів міг і вікна чи двері встановити, і плитку викласти. В домі кожен гвіздочок і кожен куточок нагадує про нього, – ділиться спогадами сестра полеглого Героя Алла. – Брат був надзвичайно добрим і лагідним. Дбав про батьків, дуже дорожив сім’єю. На першому місці у нього завжди був син, якого він любив безмежно й прагнув виростити справжнім чоловіком».

• Церемонія прощання з Володимиром Шевчуком розпочнеться об 11:30 за адресою: вул. П. Корнелюка, 36 та о 12:00 – у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.
• Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Висловлюємо співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять і шана полеглим Захисникам України