Сьогодні, 27 серпня, Вінниця прощається з морським піхотинцем Дмитром Бірібкіним. Уродженець Донеччини став до лав Збройних Сил України в жовтні 2024 року. Із позивним «Робін Гуд» воїн виконував бойові завдання у складі 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського. Життя мужнього Захисника обірвалося 7 листопада 2024 року в бою поблизу села Новоселидівка Покровського району Донецької області. Герою назавжди залишилося 30 років.
Про це інформує ЦВД, посилаючись на Вінницьку міську раду.
«Я ніколи не зраджу свою рідну Батьківщину та захищатиму кожного», – з такими словами Дмитро вирушив на війну, згадують рідні.
«Він уособлював непохитну віру у справедливість, постійно прагнув допомагати та підтримувати слабших, – ділиться мати полеглого воїна Неля. – Син за своїми моральними цінностями справді нагадував сучасного “Робіна Гуда”. Був тим, хто першим прийде на допомогу та кинеться в бій, прикриваючи інших. Саме таким його знали побратими, саме таким світлим промінчиком він залишиться в пам’яті всіх, хто його знав».
Бірібкін Дмитро Ігорович народився 28 вересня 1994 року в місті Добропілля Покровського району Донецької області. Після закінчення місцевої школи здобув професійну освіту у Слов’янському фаховому коледжі транспортної інфраструктури та пов’язав своє життя із залізницею. У Добропіллі Дмитро працював упорядником поїздів. З початком повномасштабного російського вторгнення він разом із великою родиною – мамою, трьома братами та сестрою – був змушений залишити рідну домівку. Надійним та безпечним прихистком для сім’ї стала Вінниця.
«Діма вирізнявся світлою та доброю душею, яких небагато. Він зовсім не мав шкідливих звичок. Був лагідним і надзвичайно чуйним, – згадує мати. – Як наймолодший серед моїх синів він з підліткового віку допомагав мені в усьому: няньчився із сестричкою, порався по господарству. Коли ж кілька років тому я травмувала ногу, практично носив мене на руках, не відходив ні на крок і виходив… Наполегливим Дмитро був і в досягненні своїх цілей: якщо чогось прагнув – свого добивався. Навіть після розлучення він залишався відданим батьком для донечки. Повернувшись із війни, син мріяв побудувати міцну сім’ю, виховувати в мирі дітей та працювати на благо відновлення країни».
- Церемонія прощання з Дмитром Бірібкіним розпочнеться о 12:00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.
- Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Висловлюємо співчуття рідним і близьким. Вічна пам’ять і шана полеглим Захисникам України!
