Віталій Місяць із початком повномасштабного російського вторгнення добровольцем став на захист Батьківщини. Воював у лавах 43-ї окремої артилерійської бригади імені гетьмана Тараса Трясила. Виконував бойові завдання на бучанському та запорізькому напрямках, а останнім часом боровся із окупантами на Харківщині. Загинув поблизу селища Питомник 19 липня. Воїну навічно залишилося 37 років…

Народився Віталій Місяць 12 жовтня 1986 року. Після навчання у 20-й середній загальноосвітній школі, яку закінчив із золотою медаллю, здобув освіту у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського на факультеті «Фізика та інформатика». У мирному житті працював у провідній українській IT-компанії.

«Крім того, Віталій був прибічником здорового способу життя. Дуже любив спорт, особливо захоплювався футболом. Свого часу грав за різні команди й надзвичайно результативно. Про що свідчить колекція спортивних трофеїв, – розповідає мати полеглого Героя Світлана Михайлівна. – Футбол був із ним і у короткі хвилини перепочинку між бойовими діями, коли міг разом із побратимами поганяти м’яча. Казав, що це найкращий спосіб відволіктись та тримати належну фізичну форму».

Але найважливіше місце у серці Віталія належало його родині, де підростав синочок, якому наразі 7 рочків, та батькам. Саме їм чоловік віддавав усе своє душевне тепло.

«Кожну розмову та кожне повідомлення із фронту Віталій розпочинав та закінчував словами любові. Заради своєї сім’ї і пішов на війну, хоча до цього не мав жодного стосунку до армії та навіть стріляти не вмів. Казав, що так треба, що це місце для справжніх чоловіків. Він там, де й має бути, – розповідає мати полеглого Захисника. – Доброзичливість та величезна життєлюбність – це ті риси, які найкраще характеризують Віталія. Він ніколи не плакався та не жалівся. І у пам’яті всіх, хто його знали та любили, назавжди залишиться із осяйною посмішкою, з якою дивиться на нас із кожної своєї фотографії…»

Церемонія прощання із Віталієм Місяцем розпочнеться сьогодні о 10:30 за адресою: вул. Бучми, 13. О 12:00 заупокійну панахиду за полеглим відслужать у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.

Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Герою!