Офіцер 41 окремої механізованої бригади з позивним «Дев’ятка» — уродженець Вінниччини. Свій бойовий шлях він розпочав ще у 2014 році у складі першої штурмової роти добровольчого батальйону «Донбас-Україна». Відтоді його життєвим принципом стали слова: «Якщо не ми — то хто?» та «Коли за нами прийде Бог — ми потиснем йому руку».
Про це повідомляє 41 окрема механізована бригада, передає ЦВД.
Повномасштабне вторгнення військовий зустрів на Херсонському напрямку. Він згадує вісім місяців безперервної служби на передовій, коли доводилося жити під мостом і в бетонних укриттях під постійними обстрілами. Попри надважкі умови, підрозділ тримав позиції та підтримував бойовий дух.
Саме там «Дев’ятка» познайомився з побратимом із позивним «Бой» — виявилося, що вони родом з одного міста та навчалися в одній школі. Відтоді військові продовжують службу разом.
Окремо офіцер згадує бої під Новобахмутівкою, де разом із групою з шести бійців вирушив на штурм для деблокування українських військових. Тоді вдалося врятувати понад 20 побратимів, однак сам «Дев’ятка» зазнав поранення та був відзначений нагородою «Золотий хрест».
З 2023 року він служить у складі 41-ї окремої механізованої бригади. Розпочавши як стрілець у кулеметному взводі, згодом став командиром роти. Він згадує інтенсивні бої за лісові позиції, які ворог регулярно штурмував з різних напрямків.
За словами офіцера, ці позиції мали стратегічне значення, адже їх утримання не дозволяло противнику прорватися в тил суміжних підрозділів.
«Життя кожного військовослужбовця — найвища цінність. Завдання командира — берегти особовий склад, але водночас не допустити загрози для інших підрозділів», — зазначає він.
Також «Дев’ятка» підкреслює, що головним у військовій службі вважає чесність із підлеглими: «Я завжди говорю правду своїм бійцям. Коли є довіра між командиром і солдатом — підрозділ стає єдиним організмом».
