У Вінниці припинила роботу остання піцерія мережі Celentano. Про закриття закладу повідомили його працівники на офіційній сторінці в соцмережах. Новина викликала хвилю емоційних відгуків серед містян, для багатьох із яких це місце було особливим.
Про це пише ЦВД.
У прощальному дописі команда закладу зізналася, що разом із піцерією завершується ціла епоха. Тут вінничани зустрічалися з друзями, ходили на побачення, святкували дні народження дітей, проводили сімейні вечори та просто заходили на каву з десертом.
«Забираємо із собою все тепло наших зустрічей. Дякуємо, що були з нами всі ці роки», — написали працівники закладу.
Особливо зворушливо на новину відреагували постійні відвідувачі. Вінничани діляться спогадами про зустрічі, святкування та важливі моменти життя, пов’язані з піцерією.
Місцевий житель Микола Гладкий розповів, що заклад на проспекті Коцюбинського був його улюбленим місцем майже 20 років. За цей час він пережив чимало випробувань, зокрема пандемію COVID-19, обстріл і пошкодження вітрин вибуховою хвилею.
Після руйнувань працівники власноруч облаштовували фанерні вітрини, а під час відключень електроенергії продовжували роботу на генераторах. Чоловік згадує, що команда робила все можливе, аби зберегти заклад, робочі місця та звичне для багатьох вінничан місце зустрічей.
Відвідувачі також пригадують, як у місті свого часу відкривали перші піцерії цієї мережі. Для декого Celentano стала першою знайомою піцерією ще з дитинства, а для інших — місцем, яке нагадувало про рідний дім.
Своїми емоціями поділилася й переселенка з Костянтинівки. Вона розповіла, що вперше скуштувала піцу цієї мережі ще на Донеччині, а побачивши знайому назву у Вінниці, відчула особливу радість і зв’язок із домом.
У коментарях містяни дякують команді за роки роботи, теплу атмосферу та спогади. Дехто сподівається, що закриття стане для працівників початком нового етапу, однак багато хто зізнається, що сумуватиме за звичним місцем зустрічей.
За кожною такою реакцією — особиста історія, частина якої залишилася в стінах піцерії. Для багатьох вінничан її закриття стало не просто зникненням ще одного закладу, а прощанням із місцем, яке було частиною їхнього життя.
