У Вінниці попрощались з азовцем Віктором Хетчиковим
Люди утворили живий коридор за маршрутом: перехрестя Брацлавська/Замостянська — площа Перемоги — проспект Коцюбинського — залізничний вокзал. Серед тих, хто прийшов віддати останню шану побратиму військовий на псевдо “Ілон”.
“Про Віктора хотів би сказати, що він був дійсно зразковим сержантом. Він був завжди на позитиві і кожен наш боєць з підрозділу міг до нього підійти за порадою, за досвідом, щоб він поділився. Він завжди був на позитиві, такий “двіжовий”. Заряджений на якусь роботу, завжди піднімав настрій нам своїм гумором”, — сказав “Ілон”.
Боронити Україну Віктор Хетчиков пішов 2015 року, вступив у Добровольчий Український Корпус “Правий Сектор”. Під час АТО/ООС отримав поранення.
До “Азову” Віктор “Хетшот” доєднався торік, розповів колишній боєць групи “Контакт 12” на псевдо “Полдєд”.
“Він пішов на війну в 18 років. Не міг просто сидіти і нічого не робити, коли ворог прийшов на нашу землю — взяв до рук зброю і пішов захищати свій дім, свою сестру, своїх братів. Для нас – це певно одна з найбільших втрат, це була душа колективу. Він завжди всіх підтримував, давав поради, підставляв плече, завжди був на позитиві, щоб не сталося. Його фраза залишиться на завжди в серці, він казав: “Війна брат”. Я хочу попросити всіх, щоб не забували таких людей. Таких, як він — одиниці. Він дійсно син своєї нації – достойний, величний герой”, — сказав військовий “Полдєд”.
“Я був в полоні і, коли повернувся на службу, він мене забирав з вокзалу. По дорозі й познайомилися, бо він дуже компанійський і товариський, з того моменту були друзями. Це дуже надійна людина, яка ніколи не відмовлялась від жодних задач. Він виконував все, завжди був поряд, був веселий, — розповів військовослужбовець Максим.
“Всі хороші слова, які є — всі про нього. Ми разом служили, разом виконували бойові завдання, разом влаштовували побут, разом відпочивали. Він був артилеристом-розвідником в групі К 12, був сержантом, пройшов сержантські курси. На всіх задачах був передовим бійцем, був старшим групи й завжди всі головні завдання були на ньому”, — додає Максим.
Віктор Хетчиков загинув 10 листопада поблизу села Леонідівка Бахмутського району Донецької області.
“Для нас всіх це дуже велика втрата. Він сам з Маріуполя і , коли був живий, заповідав, що в разі загибелі, хотів би бути похований саме у Вінниці, біля свого друга Назарія Гринцевича на певдо “Грінка”, тому ось так виконуємо його останню волю”, — зазначив друг та побратим полеглого захисника Олександр на псевдо “Таклбері”.
Що відомо про Віктора Хетчикова
Народився Віктор Хетчиков 14 березня 1999 року у Маріуполі. Після школи закінчив місцеве професійне училище за спеціальністю “Машиніст крана”. У цивільному житті працював на металургійному комбінаті “Азовсталь”.
Уродженець Маріуполя готувався захищати Батьківщину з 16 років. Тоді пройшов курс молодого бійця у полку “Азов”. А вже у 2015-му долучився до Добровольчого Українського Корпусу “Правий сектор “та брав участь в Антитерористичній операції, де отримав важке поранення.
Після тривалої реабілітації у 2018 році Віктор продовжив військову службу за контрактом у ЗСУ. Його новою бойовою родиною стала 44-та окрема артилерійська бригада імені гетьмана Данила Апостола, в якій і зустрів повномасштабне російське вторгнення.
За бойовими шляхами оборонця можна писати літопис війни, але поряд із тим у нього залишалася мрія потрапити до 12-ї бригади спеціального призначення “Азов”, яка здійснилася торік. Загинув оборонець 10 листопада поблизу села Леонідівка Бахмутського району Донецької області.