Як працюють лабораторії та що змінило придбане обладнання, дізнався Вінницький міський голова Сергій Моргунов. Він поспілкувався з експертами, які встановлюють ДНК-профілі та допомагають слідчим ідентифікувати осіб загиблих захисників і захисниць.
«Від початку повномасштабної війни експерти центру проводять ДНК-дослідження та допомагають ідентифікувати тіла загиблих, зокрема військовослужбовців, які вважалися зниклими безвісти. Це складний і тривалий процес. У 2024 році після звернення центру ми спрямували шість мільйонів гривень субвенції на придбання обладнання, яке посилило його можливості. Цього разу виділили ще майже 1,8 мільйона гривень на додаткове лабораторне обладнання, комп’ютерну техніку та джерела безперебійного живлення. За словами спеціалістів, це дозволило приблизно вдвічі пришвидшити отримання результатів ДНК-досліджень, поліпшити умови проведення таких досліджень», – зазначив Вінницький міський голова Сергій Моргунов.
За кожним зразком і генетичним профілем – родина, яка чекає на відповідь про долю близької людини, зниклої безвісти.
«На жаль, є загиблі, яких складно ідентифікувати, а також захисники та захисниці, які вважаються зниклими безвісти. Їхні родини чекають на відповідь. Судові експерти центру виконують надзвичайно важливу роботу в тилу: допомагають встановлювати долі людей», – додав міський голова.
За підтримки Вінницької міської ради для центру придбали витяжні лабораторні шафи, бокси для стерильних робіт, обладнання для прямої ампліфікації, а також комп’ютери із джерелами безперебійного живлення.
Директор департаменту правової політики та якості Вінницької міської ради Андрій Петров наголосив, що кожна складова цієї допомоги має практичне призначення.
Завідувачка відділу біологічних досліджень та обліку центру Інна Мартинюк розповіла, що експерти встановлюють генетичні профілі родичів для подальшої ідентифікації військовослужбовців. Також вони досліджують біологічний матеріал, відібраний із тіл, які доставляють із поля бою або повертають під час репатріаційних заходів.
«Нове обладнання дозволило збільшити кількість робочих місць і розділити робочі зони. Раніше в лабораторії працював один експерт, а інші чекали своєї черги. Тепер одночасно можуть працювати двоє фахівців, тому ми опрацьовуємо більше матеріалів», – зазначила Інна Мартинюк.
Витяжні шафи захищають працівників під час роботи з токсичними речовинами, зокрема з формамідом – реактивом, який використовують під час ДНК-досліджень. Система відводить шкідливі випари, а ультрафіолетові лампи знезаражують внутрішні поверхні. Бокси для стерильних робіт захищають зразки від пилу, мікроорганізмів і стороннього біологічного матеріалу.
Ламінарний бокс використовують у лабораторії прямої ампліфікації, що дозволяє сформувати генетичний профіль без попереднього виділення ДНК.
«Завдяки прямій ампліфікації ми швидше отримуємо електрофореграму – графічний результат ДНК дослідження, за яким експерт визначає ДНК-профіль. А джерела безперебійного живлення підтримують роботу комп’ютерів під час переходу на резервне електропостачання. Експерт не втрачає час, а вся опрацьована інформація зберігається належним чином», – пояснила Інна Мартинюк.
Щоб у подальшому встановити особу, експерти порівнюють ДНК родичів зниклої безвісти людини та невпізнаного загиблого. ДНК зниклого або зниклої можуть отримати з біологічних слідів на особистих речах, наприклад зубній щітці чи одязі. Для дослідження тіл або останків використовують м’які тканини, кістки чи зуби, тощо. Збіг за ДНК-профілем дає змогу встановити особу та повернути загиблій людині ім’я.
Якщо збігу за ДНК-профілем немає, це не означає, що людина загинула або що її перестали шукати. Це означає, що серед досліджених зразків біологічних матеріалів її ДНК поки немає, або тіло загиблої людини не знайшли, не повернули або людина жива і все гаразд.
