26 серпня у Крижополі на Вінниччині відбулася церемонія нагородження родини безвісти зниклого військовослужбовця Станіслава Жукова та ветерана війни Олександра Марченка. Дружині захисника Людмилі передали відзнаку «Хрест Сухопутних військ», а Олександр Марченко отримав нагороду Міністра оборони України.
Про це повіломила кореспондентка Суспільного, передає ЦВД.
Церемонія відбулася у Центрі культури і дозвілля Крижопільської селищної ради. Відзнаки вручили Крижопільський селищний голова Володимир Василишен та ветеран російсько-української війни, капітан у відставці Володимир Лозінський.
Дружині Станіслава Жукова — Людмилі — передали відзнаку Міністра оборони України «Хрест Сухопутних військ». Нагороду присудили відповідно до наказу Міністра оборони України від 18 травня 2026 року №560.
Станіслав Жуков народився 8 травня 1988 року в Красноармійську Донецької області. У 1995 році його родина переїхала до села Кулешів на Вінниччині. Після школи він здобув професії електрика та електрогазозварювальника.
У 2009 році Станіслав одружився з Людмилою. У подружжя народилися двоє синів — Микола та Владислав. У 2025 році чоловік удочерив старшу доньку дружини Вікторію.
Наприкінці 2020 року родина переїхала до села Заболотне Крижопільської громади. До початку повномасштабного вторгнення Станіслав працював оператором мобільної котельні у Заболотненській філії Ліцею №2.
18 квітня 2022 року він залишив цивільну роботу та пішов на військову службу.
«18 квітня 2022 року, одразу після завершення опалювального сезону, Станіслав залишив мирну працю та пішов на військову службу. Відтоді його життя було нерозривно пов’язане із захистом України», — розповіла його дружина Людмила.
У Збройних силах України Жуков служив водієм-електриком відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу технічного забезпечення механізованого батальйону військової частини А4718.
11 червня 2026 року родина отримала сповіщення про те, що солдат Станіслав Жуков зник безвісти за особливих обставин поблизу населеного пункту Ветеринарне Харківської області.
Другу державну нагороду — відзнаку Міністра оборони України — вручили ветерану війни Олександру Марченку.
Олександр Марченко народився 8 січня 1992 року в селі Кравцівка Дніпропетровської області. Після втрати батьків його виховували в дитячому будинку-інтернаті в Магдалинівці. Згодом він здобув професію маляра-штукатура та працював у будівельній сфері.
У 2015 році Олександр переїхав до Києва, де зустрів майбутню дружину Вікторію. Згодом родина оселилася на Вінниччині.
Після початку повномасштабного вторгнення, 1 березня 2022 року, Марченко приїхав до села Голубече. Наступного дня він добровільно став на військовий облік у другому відділі Тульчинського районного ТЦК та СП.
25 жовтня 2022 року Олександра мобілізували до Збройних сил України. Після підготовки він отримав спеціальність командира танка та продовжив службу у 82-й окремій десантно-штурмовій бригаді.
Також військовий проходив підготовку у Великій Британії. Після повернення виконував бойові завдання на Запорізькому напрямку, зокрема в районах Оріхова, Малої Токмачки, Вербового, Новоданилівки та Роботиного.
Під час одного з бойових завдань поблизу Малої Токмачки Олександр отримав поранення.
«Виконуючи завдання з евакуації танка та його екіпажу разом із побратимами, я зазнав бойової травми», — розповів Олександр Марченко
Після лікування та реабілітації він повернувся до служби. Спочатку працював водієм, а згодом став інструктором навчальної роти з підготовки фахівців танкових підрозділів. На цій посаді він служив один рік і вісім місяців та передавав військовослужбовцям свій бойовий досвід.
Нині Олександр має статус учасника бойових дій та особи з інвалідністю III групи внаслідок війни. Також він бере участь у роботі громадської організації «Реабілітаційні сили України» у Києві, де допомагає військовим і ветеранам проходити відновлення після бойових дій.
