19.11.2026
крадіжка електроенергії

Якщо електроенергія надходить до будинку, побутова техніка працює, а лічильник не фіксує спожиті кіловат-години, причиною може бути несправність обладнання або незаконне втручання в систему обліку. Водночас сама зупинка лічильника ще не означає, що власник житла порушив закон. Важливо з’ясувати обставини та встановити причину несправності.

Про це повідомляє Судово-юридична газета в Україні, як передає ЦВД.

В Україні за незаконне споживання електроенергії передбачена адміністративна, а в окремих випадках і кримінальна відповідальність. Крім того, споживачеві можуть донарахувати вартість електроенергії, яка не була врахована приладом обліку. Сума залежить від характеру порушення та періоду, протягом якого електроенергія споживалася без належного обліку.

Що вважається крадіжкою електроенергії

Відповідно до статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», правопорушеннями на ринку електроенергії є, зокрема, її крадіжка, самовільне підключення до об’єктів електроенергетики та споживання без приладів обліку.

На практиці йдеться про різні способи незаконного використання електроенергії. Наприклад, це може бути підключення проводки в обхід лічильника, умисне пошкодження приладу або втручання в його роботу, через яке частина чи весь обсяг спожитої електроенергії не фіксується.

Правила роздрібного ринку електричної енергії також передбачають можливість нарахування плати за необліковану електроенергію у випадках пошкодження пломб, засобів вимірювальної техніки або самовільного підключення.

Однак порушення правил обліку та кримінально каране викрадення електроенергії — не тотожні поняття. Для нарахування вартості необлікованої електроенергії потрібно встановити конкретне порушення, передбачене Правилами. А для притягнення до кримінальної відповідальності необхідно довести всі ознаки відповідного правопорушення.

Тому несправність лічильника сама по собі не є доказом крадіжки електроенергії.

Як виявляють порушення та нараховують плату

Порядок фіксації порушень визначений главою 8.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Якщо під час контрольного огляду або технічної перевірки представники оператора системи виявляють безоблікове споживання чи інше порушення, вони складають акт. Це передбачено пунктом 8.2.5 Правил.

Документ оформлюють у присутності споживача, його представника або іншої особи, яка допустила працівників оператора системи до об’єкта для перевірки.

В акті мають зазначити, у чому саме полягає порушення, на які положення Правил воно посилається, а також технічні характеристики електроустановки та інші дані, необхідні для визначення обсягу й вартості необлікованої електроенергії.

Перед оформленням документа представники оператора системи повинні повідомити споживача про право надати пояснення та зауваження. Також людина може вказати причини відмови від підписання акта або підписати його без зауважень.

Якщо споживач не погоджується з документом і відмовляється його підписувати, це не означає, що акт автоматично стає недійсним. У такому разі Правила передбачають спеціальні вимоги до підтвердження відмови: зокрема, документ мають підписати щонайменше два уповноважені представники оператора системи та незаінтересована особа або відмову повинні зафіксувати на відео за участю щонайменше двох представників оператора.

Після складання акта його розглядає комісія оператора системи. До її складу мають входити не менше трьох уповноважених представників.

Споживач має право бути присутнім на засіданні. Про дату, час і місце розгляду його повинні повідомити щонайменше за сім календарних днів.

За результатами засідання комісія ухвалює рішення, яке оформлюють протоколом. Якщо є підстави для донарахування, споживачеві надають відповідний розрахунок і платіжний документ.

Сума залежить від виду порушення, технічних характеристик електроустановки, розрахункового періоду та інших обставин. Залежно від ситуації необліковане споживання можуть розраховувати за період до шести або дванадцяти календарних місяців. Для окремих випадків передбачені спеціальні правила.

Єдиної фіксованої суми донарахування за всі порушення законодавство не встановлює. Водночас важливо розуміти: плата за необліковану електроенергію — це не штраф, а окреме грошове нарахування. Його розмір і правомірність споживач має право оскаржити.

Скільки часу дають на оплату необлікованої електроенергії

Згідно з пунктом 8.2.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, рахунок за необліковану електроенергію потрібно оплатити протягом 30 календарних днів із дня його отримання.

Якщо споживач не забрав платіжний документ у поштовому відділенні протягом п’яти робочих днів після його надходження, він вважається отриманим на п’ятий робочий день.

Якщо людина не погоджується з фактом безоблікового споживання та відмовляється оплачувати нараховану суму, оператор системи може звернутися до суду. У такому разі він має домогтися підтвердження відповідного факту та стягнення коштів у встановленому законом порядку.

Які штрафи загрожують за крадіжку електроенергії

Адміністративну відповідальність за порушення правил користування електроенергією передбачає стаття 103-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вона стосується, зокрема, самовільного використання електроенергії з корисливою метою без обов’язкових приладів обліку, умисного пошкодження таких приладів або інших способів незаконного споживання, передбачених цією статтею.

Для громадян передбачено попередження або штраф від 10 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У грошовому еквіваленті це становить від 170 до 850 гривень.

Для посадових осіб розмір адміністративного стягнення становить від 30 до 80 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 510 до 1360 гривень. Також можливе попередження.

При цьому сплата адміністративного штрафу не звільняє від обов’язку оплатити вартість необлікованої електроенергії, якщо її нарахували правомірно.

Коли за крадіжку електроенергії можуть покарати за Кримінальним кодексом

У певних випадках за незаконне споживання електроенергії може наставати кримінальна відповідальність. Її передбачає стаття 188-1 Кримінального кодексу України.

За частиною першою цієї статті карається викрадення електроенергії шляхом самовільного використання без приладів обліку, умисного пошкодження лічильників або в інший спосіб, якщо такими діями завдано значної шкоди.

За це передбачено:

  • штраф від 1700 до 3400 гривень;

  • виправні роботи на строк до двох років;

  • пробаційний нагляд на строк до трьох років;

  • обмеження волі на той самий строк.

Суворіше покарання встановлено частиною другою статті 188-1 КК України. Воно стосується тих самих дій, якщо їх вчинили повторно, за попередньою змовою групою осіб або якщо вони завдали шкоди у великих розмірах. У таких випадках порушникам може загрожувати позбавлення волі на строк до трьох років.

Водночас кримінальна відповідальність не настає автоматично через виявлення самовільного підключення або несправності лічильника. Для цього потрібно довести наявність усіх передбачених законом ознак кримінального правопорушення.

Яка сума шкоди у 2026 році є підставою для кримінальної відповідальності

Примітка до статті 188-1 Кримінального кодексу визначає, що значною вважається шкода, яка у 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Шкода у великих розмірах — та, що у 250 і більше разів перевищує цей показник.

Для кримінально-правової кваліфікації використовують не фіксовані 17 гривень, а розмір податкової соціальної пільги, визначений Податковим кодексом України.

У 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 гривень. Відповідно, податкова соціальна пільга для такого розрахунку дорівнює 1664 гривням.

Таким чином, у 2026 році:

  • значна шкода — від 166 400 гривень;

  • шкода у великих розмірах — від 416 000 гривень.

Однак навіть донарахування за необліковану електроенергію на суму понад 166 400 гривень саме по собі не означає, що людина вчинила кримінальне правопорушення.

Для притягнення до кримінальної відповідальності потрібно довести факт викрадення електроенергії, вину особи, розмір заподіяної шкоди та інші обов’язкові ознаки складу правопорушення.

Що робити, якщо лічильник зламався не з вини споживача

Законодавство передбачає окремий порядок дій у випадках, коли прилад обліку виходить із ладу не з вини власника.

Відповідно до пункту 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, якщо встановлено, що порушення роботи вузла обліку сталося не з вини споживача, обсяг використаної електроенергії за період від несправності до відновлення обліку визначають за Кодексом комерційного обліку електричної енергії.

Тобто навіть якщо лічильник зламався самостійно, це не обов’язково звільняє від оплати фактично спожитої електроенергії. Однак у такому разі її обсяг визначають за спеціальною процедурою, а не автоматично вважають наслідком незаконного втручання.

Важливі гарантії для споживачів містить і пункт 8.4.1 Правил. Якщо людина самостійно виявила пошкодження лічильника або пломб і письмово повідомила про це оператора системи ще до того, як порушення виявили його представники, можуть застосовуватися умови, за яких правила щодо визначення вартості необлікованої електроенергії не діють.

Для цього мають бути дотримані передбачені законодавством вимоги, зокрема не повинно бути явних ознак втручання в роботу засобу обліку. Саме лише повідомлення про несправність не гарантує автоматичного звільнення від будь-яких нарахувань.

Якщо лічильник перестав працювати, варто невідкладно письмово звернутися до оператора системи розподілу, описати виявлену проблему та зберегти підтвердження звернення.

Самостійно знімати пломби, відкривати корпус приладу або змінювати схему підключення не можна.

Чи можна оскаржити нарахування за необліковану електроенергію

Споживач має право не погодитися з актом про порушення, рішенням комісії оператора системи розподілу або сумою донарахування.

Під час оскарження важливо перевірити, чи дотрималися представники оператора процедури перевірки, чи правильно оформили акт, чи є достатні технічні докази порушення та чи коректно визначили обсяг і вартість необлікованої електроенергії. У випадках, коли це необхідно, значення можуть мати й результати експертизи.

Згідно з пунктом 8.2.6 Правил, споживач може звернутися до оператора системи із заявою про перегляд рішення комісії протягом 180 календарних днів із дня його ухвалення. Також Правила передбачають можливість повторного розгляду акта за наявності визначених підстав.

Якщо споживач і надалі не погоджується з нарахуванням, він може скористатися передбаченими законом способами захисту своїх прав — зокрема, звернутися до НКРЕКП у межах її повноважень або до суду.

Отже, за незаконне споживання електроенергії українцям може загрожувати не лише адміністративний штраф, а й обов’язок сплатити вартість необлікованих кіловат-годин. За наявності передбачених Кримінальним кодексом ознак правопорушення можливе й кримінальне покарання. Водночас несправність лічильника не означає автоматичної вини споживача, тому важливо вчасно повідомляти про проблему та знати порядок оскарження нарахувань.

Читайте також:

«Укрзалізниця» змінює вагони: що нового з’явиться у купе

ДТП біля автовокзалу у Вінниці: двоє людей опинилися в лікарні

Коментарі у Facebook
Поділиться новиною
Share on Facebook
Facebook
Pin on Pinterest
Pinterest
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on LinkedIn
Linkedin