Що відомо про звільнених Захисників Вінниччини, яких повернули вчора?
19 червня відбувся черговий етап обміну важкохворими та пораненими військовополоненими. Серед звільнених – дев’ять захисників з Вінниччини.
Відомо, що серед звільнених з ворожої неволі є житель села Писарівка, військовослужбовець Збройних Сил України – прикордонника Василишин Ігор Васильович. Про це повідомляє видання «Ямпільсікі вісті».
«Ігор Васильович, 28 квітня 1978 року народження, потрапив у полон 15 квітня 2022 року. Його утримували в неволі 1161 день — майже три роки. Три роки страждань, очікування, надії. За цей час рідні, односельці й уся громада не раз піднімали голос, згадували, молилися і чекали. І нарешті — це сталося: Ігор Василишен — на волі!
Це велика радість для родини, для всієї Ямпільської громади, для України. Сьогодні ми дякуємо кожному, хто наближає такі новини: переговорникам, захисникам, волонтерам, медіа, небайдужим українцям.
Кожне повернення — це свято і перемога. Вітаємо Ігоря з поверненням додому! Віримо, що попереду — тільки мирне життя і відновлення», – йдеться у повідомленні.

Голова Гайсинської районної державної адміністрації Людмила Головашич повідомила, що в Джулинську громаду з полону повернувся Михайло Ткачук.
Михайло Іванович народився у селі Шляхова, у багатодітній дружній родині Ткачуків. Міша був єдиним сином та має чотири сестри. Був, бо батьки уже померли; батько відійшов у той момент, коли він потрапив у ворожий полон, певно, відчув небезпеку, бо батьківська душа та серце чутливі до того. Проводила його уся родина, а Галина Дмитрівна чекала вісточки від чоловіка, на ній «не було лиця».
А далі більше року відчайдушної боротьби, листів, поїздок, молитов … Скільки довелося пережити, то лише вони і зможуть розповісти, коли обіймуть батька та чоловіка. Михайло та Галина живуть у любові, розумінні, взаємоповазі та вірності своє життя. Їх сини навчилися у батьків найкращому. Так боротися за батька та чоловіка змогли б не у кожній сім’ї. Вони знаходили нереальні речі, стукали в усі двері, писали звернення у різні інстанції і в Україні, і до всіх міжнародних організацій. Галина Дмитрівна об’їздила всюди, шукаючи свого Мішу, робили усе можливе та неможливе – пройшли «сім кругів пекла». Їх тримала молитва, підтримка один одного. Так виховати своїх синів мін лише батько на власному прикладі. Міша – надзвичайно порядна та мудра людина, він ніколи нікому не відмовив у допомозі, працелюб та трудоголік, чесний та спокійний.
Усе село чекає свого Героя вдома, на шляхівській землі», – написала посадовиця.

Віталій Склярук, житель селища Піщанка, зі зброєю в руках захищав територіальну цілісність та суверенітет України. Під час одного із боїв на Донеччині оборонець потрапив у полон. Це сталося 14 лютого 2023 року. Провів у неволі Віталій два роки.
Зустрічали Героя найдорожчі: дружина Марія, рідні, близькі та небайдужі місцеві, інформує на своїй фб-сторінці Олександр Гаврилюк, голова Тульчинської РДА.
“Щиро вітаємо Віталію Олексійовичу з повернення додому. Бажаю якнайшвидшого відновлення. Пишаємось вашою стійкістю та мужністю. Дякуємо за подвиг!” – сказав заступника начальника РВА Володимир Скалій під час зустрічі з Героєм.




19 червня з російського полону повернули морського піхотинця Василя Касенюка — захисника Маріуполя, який воює за Україну з 2015 року. У неволю він потрапив 2022. Востаннє його місце перебування фіксували у виправній колонії в Мордовії.
Про це повідомила дружина бійця Марія Штигеран.
“Україна та морська піхота — сенс його життя!” — розповідала Марія. Василь служить у лавах ЗСУ з 2015 року, зокрема брав участь в АТО, де отримав поранення. Попри це, після реабілітації повернувся до війська.
Повномасштабне вторгнення РФ він зустрів у складі 501 окремого батальйону морської піхоти 36 окремої бригади ім. контрадмірала Михайла Білинського, боронив Маріуполь, тримаючи оборону на території металургійного комбінату імені Ілліча. За словами дружини, у квітні 2022 року під час спроби підсилити позиції побратимів Василь потрапив у полон.
Його етапували з Маріуполя до Сартани, далі — до Оленівки, згодом — у колонію в Тульській області. Весь рік родина не знала, де саме перебуває Василь. Лише згодом стало відомо: військового тримають у колонії в Мордовії.
“Пішла б туди пішки, якби знала, що мені його повернуть”, — розповідала Марія в інтерв’ю “Суспільному”.
Родина неодноразово зверталася до міжнародних організацій, зокрема до Товариства Червоного Хреста, однак офіційного підтвердження про місце утримання Василя не надходило.
Нині, після звільнення, на нього чекає реабілітація та зустріч із близькими.
Фото зі сторінки «Ямпільських вістей», Людмили Головашич, Олександра Гаврилюка та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими




