Після трьох років катувань у полоні військовий з Вінниччини вперше обійняв сина
Віталій Коляденко, боєць з Вінниччини, нарешті обійняв свого маленького сина після трирічного полону. У 2022 році він потрапив до рук окупантів під час запеклих боїв за Маріуполь. За цей час Віталій пережив жорстокі катування, побиття та повну ізоляцію від родини. Нині військовослужбовець проходить реабілітацію й поступово адаптується до мирного життя. Возз’єднання з сім’єю стало для нього найважливішим кроком на шляху до відновлення.
Про це інформує Це Вінниця, друже, посилаючись на Суспільне Вінниця.
Про бої за Маріуполь, три роки катувань у полоні та першу зустріч із сином — військовий розповів Суспільному.
Віталій Коляденко став на захист України у 2019 році — пішов на строкову службу у 19 років. Повномасштабне вторгнення зустрів у складі зенітно-артилерійського дивізіону неподалік Маріуполя, де перебував на ротації.
“Наш перший день почався не 24-го, а 23 лютого — нас підняли по тривозі, ми виїхали на вогневий рубіж і вже не повернулися до Мангуша”, — розповів військовий.
За словами Віталія, спочатку його підрозділ працював по авіації росіян, поки були боєприпаси, а згодом перейшов до піхоти. Воїни брали участь у вуличних боях, зокрема обороняли завод імені Ілліча в Маріуполі.
Після кількох невдалих спроб прориву 12 квітня 2022 року Віталій разом з побратимами потрапив у полон.
За три роки неволі Віталій пережив тортури, знущання та побиття. В одному з випадків, розповів, після чергової “прийомки” у нього відмовила ліва сторона тіла — “вся ліва сторона моя не працювала, просто висіла декілька тижнів. Тіло було наполовину чорне“.
“Якщо без масштабних подробиць — прийомки, знущання, побиття… Перший рік, півтора-два — це було постійно” — сказав Віталій.
За словами військового, головною причиною жорстокості було те, що українські військові не ухилялись від служби, а пішли захищати свою країну.
Читайте також:
Серед обмінених полонених – зрадник, який перейшов на бік РФ у 2021 році
Увесь цей час зв’язок із родиною був відсутній. Один-єдиний раз — 14 грудня — дозволили зателефонувати.
“Сина я бачив лише на фото до полону. А потім — по відео під час того дзвінка. Це дуже підтримало морально”, — поділився Віталій.
Його дружина народила сина Тимофія в Харкові, але через активні обстріли змушена була переїхати до Вінниці. Тепер, після звільнення з полону, сім’я знову разом.
“Чесно, після того, що я там пережив, поки емоції десь прикриті. Сльози відчуваю поруч, але їх ще нема”, — сказав військовий.
Попереду — довгий шлях реабілітації, однак Віталій вірить: усі випробування — позаду.




