Ольга з Липовця на Вінниччині нині служить стрільцем у зведеній стрілецькій бригаді Повітряних Сил ЗСУ. До початку повномасштабної війни вона працювала пожежницею-рятувальницею, однак мрія про військову справу супроводжувала її ще з дитинства. Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення, жінка вирішила стати на захист України.
Історію військової розповіли її побратими на своїй сторінці у Facebook, пише ЦВД.
За словами Ольги, після початку великої війни вона самостійно прийшла до військкомату й кілька ночей залишалася там, аби її зрештою прийняли на службу.
«Я пожежник-рятівник за спеціальністю. Але з дитинства захоплювалася військовою справою. Тому коли почалося повномасштабне вторгнення, пішла до військкомату. Ночувала там кілька ночей, щоб мене все ж таки взяли», — пригадує захисниця.
Спочатку Ольга працювала комірницею батальйону забезпечення, а згодом її прикомандирували до зведеної стрілецької бригади. Нині військова опановує керування FPV-дронами, проходить тренування та готується до виконання бойових завдань.
За час навчання вона пройшла підготовку та бойове злагодження, а зараз багато часу присвячує тренуванням на симуляторі. Свій вибір пояснює бажанням наблизити перемогу та подбати про майбутнє сина.
«Я пішла на FPV, щоб побачити картинку знищення ворога. Коли мене питають, чому пішла у військо, я відповідаю, що не передавати цю війну своєму синові. Це все для його майбутнього», — розповідає Ольга, позивний Кайра.
Військова зізнається, що служба вимагає неабиякої витримки. Під час тренувань буває непросто, проте вона продовжує вдосконалювати свої навички та не відступає перед труднощами.
Серед побратимів Кайра почувається на рівних, хоча постійно мусить залишатися сильною. Навіть удома їй не завжди вдається позбутися звички тримати емоції під контролем, адже не хоче, щоб рідні хвилювалися через її переживання.
«Я вже звикла, що маю бути сильною. Навіть коли буваю вдома, забуваю зняти цю маску військової. Доводиться увесь час бути незламною. Чому? Не хочу, щоб мама хвилювалася, що мені буває важко. Але інколи хочеться вдягнути платтячко, туфлі на підборах і згадати, що я все ж таки дівчинка», — ділиться захисниця.
За образом незламної військової — жінка, яка, попри відповідальність і щоденні випробування, теж потребує відпочинку, тепла та підтримки близьких. Для неї важливо мати можливість хоча б ненадовго відкласти військові турботи й повернутися до звичайного життя.
У рідному Липовці на Ольгу чекають мама та син. Саме заради його майбутнього, в якому не буде війни, вона продовжує службу та робить свій внесок у захист України.
