У Вінниці для очищення Вишенського озера облаштовують плавучі платформи з майже трьома тисячами рослин. Їхнє коріння, занурене у воду, разом із мікроорганізмами допомагатиме затримувати частину забруднень, які потрапляють до водойми з міських вулиць під час дощів.
Реалізують проєкт за грантові кошти Європейського Союзу.
Про це інформує ЦВД, посилаючись на Вінницьку міську раду.
Плавучі острови-фільтри монтують біля містка на проспекті Юності, між двома частинами Подільського ставу. Вони допоможуть поліпшити стан водойми й зробити її береги комфортнішими та безпечнішими для містян.
«Такі природоорієнтовані рішення вже використовують у Європі. Для Вінниці це пілотний проєкт. Подивимося, наскільки ефективно він працюватиме в наших умовах. Якщо матимемо результат – зможемо масштабувати цей досвід. Плавучі острівці – лише один з елементів оздоровлення каскаду ставків на річці Вишня», – зазначає заступник Вінницького міського голови Ігор Откидач.
Щоб очищення було ефективним, важливо розуміти, звідки до водойми надходять забруднення. Саме тому Вінниця долучилася до міжнародного проєкту, який передбачає пошук природних способів поліпшення якості води.
«На реалізацію цього рішення ми залучили грантові кошти в межах міжнародного проєкту DALIA. Він об’єднує європейських партнерів, які працюють над відновленням річок і водойм, та фінансується ЄС за програмою Horizon Europe. Проєкт допомагає відновлювати річки й водойми басейну Дунаю та поліпшувати якість води. У Вінниці працюємо над станом малої річки Вишні й Вишенського озера – частини Подільського ставу. Шукаємо природні рішення для очищення води, яка потрапляє до озера з малих річок, прокладених під містом», – розповідає директорка Інституту розвитку міст Янна Чайковська.
Дощова вода стікає до озера через два малі водотоки – №30 і №32. Їх не видно: частина русел проходить під землею. У них потрапляють стоки з міських територій, зокрема з проспектів Космонавтів і Юності. Вода у ставу рухається повільно, тому природне самоочищення обмежене.
«Плавучі системи встановлюють біля гирл малих річок і після мостового переходу на проспекті Юності. Їх розташовують поперек течії, щоб вода проходила крізь коріння. Платформи не тонуть і можуть зміщуватися на кілька метрів, але ми закріпимо їх у визначених місцях», – пояснює менеджер проєкту Інституту розвитку міст Сурен Погосян.
На платформах висаджують півники болотні, осоку берегову й рогіз вузьколистий. Півники цвістимуть жовтим, а рогіз може вирости до півтора метра. Рослини розташовують рядами – від нижчих до вищих. На одному острівному елементі буде від 9 до 36 рослин: кількість залежить від посадкових отворів.
«Я багато років працюю з водними рослинами й упевнена, що на таких платформах їм буде комфортно. По краях висаджуємо нижчі рослини, далі – осоку, а в центрі – найвищий рогіз. Коли вони розростуться, острови матимуть гарний вигляд», – каже озеленювачка Альона.
Коріння з ґрунтом загортають у геотекстиль – виходить своєрідна «лялечка», з якої землю не вимиватиме у воду. Корені створюють велику поверхню, де оселяються мікроорганізми, а згодом – й інші живі організми. Так виникає маленька екосистема: рослини використовують частину поживних речовин для росту, а мікроорганізми допомагають розщеплювати органічні сполуки. Разом вони затримують частину забруднень і надлишок поживних речовин, що можуть сприяти надмірному розростанню водоростей.
Сам принцип плавучих біофільтрів – сербський проєкт. Такі системи використовують не лише в озерах, а й у міських ставках, річках і природних басейнах. У деяких країнах плавучі острови розростаються настільки, що стають місцем для гніздування водоплавних птахів.
