На Вінниччині історія медикині Оксани Герасименко стала прикладом відданості професії та служіння людям навіть у найважчі часи. Понад 35 років вона працює у медицині, а з початком повномасштабної війни долучилася до порятунку українських військових, як передає ЦВД.

Оксана Герасименко родом із села Будків Хмільницького району Вінницька область. Після школи вона ще не була впевнена у виборі професії, однак дослухалася до поради матері та обрала медицину — рішення, яке визначило все її життя.

Понад три десятиліття вона працювала фельдшеркою у ФАПі, допомагаючи жителям громади. З початком війни її шлях змінився — жінка стала частиною військової медицини. Спершу працювала на стабілізаційному пункті, де щодня доводиться боротися за життя поранених.

«Там розумієш справжню ціну людяності», — говорить медикиня.

Один із найболючіших спогадів пов’язаний із Торецьком. До стабпункту доправили важкопораненого військового з позивним «Студент». Ще вранці він допомагав медикам, а вже за кілька годин сам потребував допомоги. Його слова — «Люди, я вас люблю» — назавжди залишилися у пам’яті медиків.

Сьогодні Оксана Герасименко служить у медичному пункті батальйону. Вона виїжджає на евакуації, надає першу допомогу пораненим і підтримує військових не лише професійно, а й людяно.

За її словами, робота медикині — це не про комфорт чи кар’єру, а про витримку, відповідальність і готовність допомагати в будь-який момент.

«Я не хочу перекладати цю війну на плечі своїх дітей та онуків, тому роблю все, що в моїх силах, щоб наблизити нашу перемогу», — каже вона.

Історія Оксани Герасименко —  приклад сили, людяності та відданості, які сьогодні рятують життя і наближають перемогу України.