У Вінниці відбулася лекція історика, військовослужбовця 2-го корпусу Національної гвардії України «Хартія», журналіста та головного редактора видання «Історична правда» Вахтанга Кіпіані. Під час зустрічі говорили про створення національного Пантеону, повернення в Україну останків видатних діячів, які боролися за незалежність держави, а також про важливість формування культури пам’яті в сучасному суспільстві.
Про це повідомляє ЦВД із посиланням на Вінницьку міську раду.
Захід пройшов у громадському просторі «Ратуша» та зібрав майже пів сотні учасників. Лекція стала майданчиком для обговорення того, як Україна може зберігати та популяризувати пам’ять про своїх героїв, чиї долі нерідко були пов’язані з еміграцією, політичними переслідуваннями та похованнями за межами Батьківщини.
Під час виступу Вахтанг Кіпіані розповів про принципи формування національного Пантеону та критерії, за якими до нього можуть бути включені видатні українські діячі. За його словами, Пантеон має стати не лише місцем поховання визначних постатей, а й важливим елементом державної політики пам’яті.
Історик зазначив, що нині вже триває робота над поверненням в Україну останків окремих діячів українського визвольного руху. Одними з важливих прикладів стали перепоховання Євгена Коновальця та Андрія Мельника. Такі кроки, на його переконання, допомагають суспільству краще усвідомити власну історію та роль людей, які боролися за українську державність.
За словами лектора, культура пам’яті не обмежується лише меморіалами чи місцями поховання. Вона охоплює широкий спектр інструментів — від видання книжок і створення документальних фільмів до присвоєння імен вулицям та популяризації історичних постатей у публічному просторі.
Окрему увагу під час зустрічі приділили українським похованням за кордоном. Вахтанг Кіпіані наголосив, що багато учасників боротьби за незалежність України ХХ століття поховані в різних країнах світу, а їхні могили потребують уваги та збереження. При цьому кожне можливе перепоховання вимагає складної юридичної та організаційної роботи, адже законодавство різних держав суттєво відрізняється.
Йшлося також про постаті, пов’язані з Вінниччиною. Серед них історик згадав Миколу Лівицького — уродженця краю та президента Української Народної Республіки в екзилі. За словами Кіпіані, серед українців, похованих за межами держави, чимало вихідців із Вінниці, Поділля та Вінницької області, які зробили вагомий внесок у боротьбу за незалежність України.
Директор КЗ «Музей Вінниці» Олександр Федоришен звернув увагу на проблему збереження українських поховань у Європі. Він зазначив, що через особливості місцевого законодавства окремі могили можуть бути втрачені через несплату оренди місця поховання. Саме тому питання обліку, догляду та збереження таких місць пам’яті набуває дедалі більшого значення.
Учасники лекції мали змогу не лише послухати виступ історика, а й поставити запитання щодо майбутнього національного Пантеону, повернення українських діячів на Батьківщину та ролі історичної пам’яті в умовах сучасної війни.
На переконання Вахтанга Кіпіані, створення національного Пантеону є важливим кроком для України, адже допомагає формувати спільну історичну пам’ять, вшановувати тих, хто присвятив життя боротьбі за державність, та зміцнювати зв’язок між минулими й сучасними поколіннями українців.
