Народився він у 1887 році в Бершаді в родині дрібних службовців. З дитинства виховувався в любові до природи, навчався у Вінниці, а у 1911 році з відзнакою закінчив лісогосподарський факультет Новоолександрівського інституту сільського господарства і лісівництва поблизу Варшави.

Після здобуття фаху працював у Черкаському лісництві, викладав у лісовій школі, а з початком Першої світової війни добровольцем пішов на фронт. Служив артилеристом, проявив мужність у боях у Карпатах і був підвищений до офіцерського звання. Після поранення повернувся до лісівничої справи.

У 1930-х роках Дем’янович зазнав репресій радянської влади — його звинувачували у шпигунстві та антирадянській діяльності. Після арешту у 1938 році він був засуджений і відбував покарання у виправно-трудовому таборі, де втратив руку. Лише у 1955 році був повністю реабілітований.

Попри пережите, він повернувся до роботи у лісовому господарстві на Вінниччині, де продовжив професійну діяльність і став авторитетним фахівцем у своїй галузі. Його внесок у розвиток лісівництва високо оцінювали сучасники, зокрема науковці та керівники галузі.

Володимир Дем’янович неодноразово наголошував, що боротьба за ліс — це справа всього життя. Він працював до пенсії та помер у 1971 році, залишивши по собі значний спадок у розвитку лісового господарства Поділля.

Читайте також:

Шокуючий випадок на Ямпільщині: жінка намагалась вбити власну доньку

У Ямпільській громаді донька отримала поранення в серце: поліція затримала матір

На Соборній у Вінниці планують створити сучасний культурний центр

Вінничанин викрав позашляховик із гаражного кооперативу