Бойова медикиня з Вінниці готується до декрету, але не до прощання зі ЗСУ

22.11.2025

Сержантка та бойова медикиня з Вінниці Анастасія Безтелесна має за плечима шлях від оборони Луганського аеропорту у 2014 році до служби на Миколаївщині у 2022-му. Тепер вона працює у роті охорони ТЦК, де допомагає військовим, які мають поранення чи переживають ПТСР. Напередодні декрету Анастасія й надалі підтримує своїх побратимів — ліками, турботою та щирою розмовою.

Про це пише Суспільне, передає ЦВД.

“У моєму рюкзаку — все, щоб урятувати життя”

Свій тактичний рюкзак Анастасія називає головним робочим інструментом. Тут – турнікети, гемостатичні бинти, ліки від болю, тиску, серцевих нападів та інші необхідні препарати.

“У мене є все, що має бути у медика. Я беру цей рюкзак навіть на стрільби. Якось був епілептичний напад — відкачувала чоловіка”, — розповіла військова.

10 років на передовій і в тилу: бойова медикиня з Вінниці готується до декрету, але не до прощання зі службою

На початку грудня Анастасія готується піти в декрет, але зізнається: буде сумувати, адже з побратимами її пов’язує особлива довіра та підтримка.

У роті охорони більшість військових — ветерани, які пройшли передову й повернулися з пораненнями або психоемоційним виснаженням. Анастасія контролює стан бійців, коригує лікування, допомагає під час кризових ситуацій.

Старший сержант Євген Мошихін розповів, що одного разу в нього стався гіпертонічний криз.

“Вона надала першу допомогу, викликала швидку і до ранку контролювала мій тиск. У нас у роті більшість пройшли війну. Комусь треба ліки, когось просто вислухати — і Настя допомагає всім”.

Шлях у війську: від 19-річної “медички” до досвідченої рятівниці

За освітою Анастасія Безтелесна — фельдшер-лаборант. Війна для неї почалася понад 10 років тому. У 2014 році, коли Анастасії було 19, її мобілізували медиком на Луганщину — у період боїв за Луганський аеропорт.

“Було багато поранених, обстрілів… Я не знаю, як ми вижили. Завдяки нашому командиру”, — сказала вона.

Після завершення служби у період АТО/ООС Анастасія звільнилася, але у 2022 році добровільно повернулася до війська. Уже на Миколаївщині роту, у якій вона служила, часто накривали обстрілами. Анастасія щодня виїжджала на позиції, рятуючи побратимів.

“Вона ніколи не відмовляє. Завжди допоможе”, — розповів військовослужбовець Володимир Сухоцький.

Ліки та підтримка, що рятують

Сьогодні Анастасія працює з військовими, які мають поранення, проблеми з серцем, тиском, опорно-руховим апаратом, а також ПТСР.

“Навіть просто вислухати — це вже підтримка. Часто в моє чергування трапляються кризи, напади. Є військовий, якому постійно контролюю тиск — каже, що без мене не знає, що б робив”, — говорить вона.