65-річний Юрій Денисов із села Русава Ямпільської громади, що на Вінниччині, вже понад три десятиліття присвячує себе бджільництву. Сьогодні на його пасіці близько сотні вуликів, більшість із яких чоловік виготовив власноруч.
Історію чоловіка розповідає Суспільне Вінниця, передає ЦВД.
16 років тому після хвороби чоловік повернувся з лікарні і почав займатися пасікою.
«16 років тому після лікарні я приїхав додому — і одразу на пасіку. Осінь була. Ставав на коліна, працював біля одного вулика, потім до іншого.Ті запахи, прополіс, укуси… Бджоли мене кусали і лікували«, — сказав Денисов.
За роки роботи пасіка неодноразово змінювалася.
«То була більша кількість то менша. Усі знання про бджіл колись брав із книжок. Інтернету тоді не було. Книжок перечитав дуже багато. Але однаково найбільший учитель – це досвід. Бджоли настільки складні, що їх і досі ніхто не вивчив на сто відсотків», — сказав Юрій Денисов.
Окремо пасічник робить сотовий мед. За його словами, для цього потрібна особлива технологія.
«Якщо цвіте одночасно ріпак, акація й різнотрав’я, мед виходить змішаний. А щоб отримати мед лише з однієї культури, наприклад акацієвий, потрібно перед початком її цвітіння забрати попередній мед і поставити магазинні рамки. Я хочу мати чисто соняшниковий сотовий мед. Тут немає ні вощини, нічого. Бджоли самі відтягують стільники й самі заливають їх медом».
За словами Юрія Денисова, успішна зимівля бджіл починається ще наприкінці літа.
«Бджоли, які виходять наприкінці вересня, встигають облетітися. Вони молоді, сильні й саме вони зимують.Тоді навесні підмору у вулику дуже мало, бо стара бджола відійшла ще восени. Минулого року в мене всі матки були молоді. Я обмежував їх, щоб вони правильно червили. На зиму я зажимаю бджіл на 6-7 рамках. Незважаючи на морози, сім’ї перезимували дуже добре».
Найбільшою шкодою для пасіки пасічник називає хвороби, насамперед кліща.
«Вулики потрібно дезінфікувати. Треба стежити за чистотою навколо пасіки. Найбільш серйозна проблема це кліщ. Саме він завдає найбільше шкоди бджолам».
Бджоляр розповів, що пасіка давно перестала бути лише захопленням.
«Коли вони гарно гудуть, у мене на душі стає так приємно… Відчуваю справжнє задоволення. Це моє. Для мене це справжня краса. І ще вони допомагають здоров’ю. Бджоли вентилюють вулик, а я при огляді бджолородини вдихаю ці запахи прополісу та воску».
На думку пасічника, справжній зрілий мед тоді, коли наливаєш його в банку, а він складається горбочком, закручується й тримає форму.
«Він дуже гігроскопічний — так само, як сіль чи цукор. Якщо герметично закрити ємність, він зберігатиметься дуже довго. І будь-який натуральний мед обов’язково кристалізується. Ріпаковий, наприклад, може закристалізуватися вже через тиждень після відкачування».
Після відкачування соняшникового меду на пасіці розпочнеться підготовка до нового сезону. Пасічник сформує гнізда, залишить бджолам достатньо корму та проведе необхідні обробки, аби навесні сім’ї знову вийшли сильними.
Фото – Суспільне Вінниця
