Наверх

Забруднення повітря України за час війни можна порівняти з роком роботи металургійного підприємства

Обсяг викидів забруднюючих речовин у повітря за час війни в Україні, можна прирівняти до викидів одного металургійного підприємства за увесь рік роботи.

 

Такі дані навели у Міндовкіллі.

 

Міндовкілля розробило Методику, за якою розраховуватимуть обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від російських бомбардувань, а також розмір завданої такими викидами шкоди.

 

Відповідна Методика розрахунку неорганізованих викидів забруднюючих речовин або суміші таких речовин в атмосферне повітря внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій та/або під час дії воєнного стану та визначення розмірів завданої шкоди набрала чинності 29 квітня. Вона зареєстрована у Мін’юсті і опублікована в Офіційному віснику України.

«Ворожі снаряди щодня влучають у нашу критичну інфраструктуру та житлові будинки. Окупант обстрілює українські нафтобази, хімзаводи та інші промислові об’єкти. Все це спричиняє значні загоряння та призводить до забруднення атмосферного повітря небезпечними речовинами. Обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за час ведення бойових дій на території України вже можна прирівняти до викидів одного металургійного підприємства за весь рік роботи», – каже міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.

Окрім значної шкоди таких викидів для довкілля та людей, це ще й мільйони гривень завданих Україні збитків. Так, наприклад:

● унаслідок згорання 100 тонн дизельного палива, розмір завданої шкоди, може становити понад 3.6 млн грн – в залежності від обсягів викидів тих чи інших забруднюючих речовин, коефіцієнтів небезпеки, впливу на довкілля, масштабу події тощо.

● при згоранні одного гектара лісу, лише шкода від викидів забруднюючих речовин у повітря, може складати понад 1,3 млн грн.

У міністерстві додали, що разом із підпорядкованими органами виконавчої влади та екоактивістами зараз фіксуються всі екозлочини рашистів. Розробляють алгоритми обрахунку заподіяної шкоди.

«Розробляємо алгоритми обрахунку заподіяної шкоди. Розширюємо показники, які оцінюються. Це і втрати лісового фонду; втрати надр; акваторії; збитки, завдані природно-заповідному фонду; водним ресурсам та водогосподарській інфраструктурі. Все це ляже в основу матеріалів для звернення у Міжнародний суд ООН та притягнення окупанта до відповідальності», – додав Стрілець.

Коментарі у Facebook
Поділиться новиною
Share on Facebook
Facebook
Pin on Pinterest
Pinterest
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on LinkedIn
Linkedin