В умовах кібервійни зловмисники спотворюють новини та факти для досягнення власних цілей.

Щоб не стати жертвою пропаганди чи шахраїв, кіберполіція наголошує на необхідності переконатися у достовірності інформації.

У цьому контексті перевірка фактів або фактчекінг стає незамінним інструментом.

Фактчекінг – це процес перевірки достовірності фактів, інформації та тверджень, які поширюються в ЗМІ, соціальних мережах та інших медійних джерелах.

Цей інструмент використовується для:

• виявлення неправдивої інформації та спростування фейкових новин, пропаганди та дезінформації;
• підтвердження достовірності інформації для допомоги людям у прийнятті обґрунтованих рішень на основі фактів;
• підвищення рівня прозорості медіапростору.

З розвитком інтернету з’явилася можливість масового і дуже швидкого розповсюдження інформації без перевірки її достовірності. Як зазначають правоохоронці, це призвело до появи фейкових новин, маніпулятивних статей та спотворених фактів, що особливо небезпечно в умовах повномасштабної війни з росією.

Окрім цього, зі зростанням впливу соціальних мереж загострилася проблема «інформаційних бульбашок», коли люди оточені лише інформацією, яка підтверджує їхні власні погляди та переконання. Це явище може створювати ілюзію однакового мислення в групі людей і призводити до ізольованості від інших поглядів, зменшення різноманітності думок та навіть загострення конфліктів.

При цьому, люди схильні створювати навколо себе «інформаційні бульбашки»: блокують у соцмережах або не сприймають контент, який не відповідає їхнім уподобанням. Також вони активніше реагують і поширюють те, що відповідає їхнім інтересам і емоціям. Алгоритми соцмереж підлаштовуються під такі бажання користувачів і з часом взагалі перестають пропонувати в стрічці альтернативні погляди. Так, подивившись кілька разів певний контент (наприклад, проросійські новини), алгоритми надалі активніше пропонуватимуть саме таку інформацію.

Поліцейські рекомендують:

• Користуватися першоджерелами під час перевірки інформації, звіряйтеся з офіційними ресурсами (https://cyberpolice.gov.ua/article/kiberpolicziya-nagaduye-otrymujte-informacziyu-z-oficzijnyx-dzherel-4110/ );
• Не поширювати відомості, доки не впевнилися у їх достовірності;
• Перевіряти фото та відео на автентичність. Для цього, зокрема, можна скористатись сервісом пошуку зображень Google: https://images.google.com;
• З’ясувати, чи не внесено певний ресурс Центр протидії дезінформації чи Служба безпеки України до списку інструментів поширення ворожої дезінформації: https://cpd.gov.ua/reports/spysok-instrumentiv-poshyrennya-vorozhoyi-dezinformacziyi/;
• Використовувати ресурс “Кібер Брама” https://stopfraud.com.ua. Ця платформа містить практичні рекомендації та інструменти для захисту від кіберзагроз, фейків і дезінформації.Джерело: ВМР