Вінниця
20.09.2024
11.43° C
Вгору

Війна за Україну 2014-2023. З чого все починалось? Та якою буде перемога?

Наразі ми живемо в історичні часи, коли пишуться нові сторінки новітньої історії України. Уже 9 років ми боремось по істині за незалежність нашої держави, проте останній рік повномасштабної війни став її переломним моментом. Важко осягнути масштаби тієї ціни, яку ми платимо за право на життя України, але іншого шляху ми вже не маємо: або ми, або нас. Ще 9 років тому ми обрали перше. Отже, на вирішальній гострій фазі багаторічної війни давайте згадаємо, як усе починалось?

 

Боротьба за демократію та цивілізоване вільне життя розпочалось із внутрішнім ворогом у кінці 2013 року.

 

 

“Революція Гідності” увійшла в історію України, як велика кривава революція, яка закінчилась перемогою народу України: 22 лютого 2014 року Верховна Рада припинила повноваження Віктора Януковича на підставі його самоусунення від виконання обов’язків. 25 лютого Януковича оголосили у розшук.

За час революції загинуло 107 протестувальників, яких назвали Небесною сотнею, кожен з них посмертно отримав звання Героя України та орден «Золота зірка». Загальна кількість постраждалих складає близько 3 тисяч осіб.

 

АНЕКСІЯ КРИМУ

 

23 лютого від видом вибору народу Криму було призначено проросійського очільника – бізнесмена Олексія Чалого. Тоді ж оголосили про створення «загонів самооборони».

26 лютого до Криму почали прибувати російські військові підрозділи. Також на той час біля півострова вже дислокувався Чорноморський флот росії. Того ж дня кримчани вийшли на проукраїнський мітинг проти окупації Криму, у числі мітингувальників була велика кількість кримських татар.

 

 

У ніч на 27 лютого озброєні люди, яких згодом прозвали «зеленими чоловічками», захопили будівлі Верховної Ради та Ради міністрів Криму, встановивши там російські прапори.

Крим окуповано російською федерацією.

 

 

Протягом наступних днів та тижнів росія встановила контроль над критично важливими цивільними та військовими об’єктами, почали працювати блокпости на в’їзд з материкової частини України до Криму, було відключено українське телебачення.

 

16 березня 2014 року провели незаконний “референдум” про новий статус Криму, який не був визнаний ані Україною, ані міжнародною спільнотою.

 

ВІЙНА НА ДОНБАСІ

 

Після втечі Януковича розпочались проросійські мітинги у східних та південних регіонах України за участі громадян росії.

 

Підняття російського прапора на будівлі Харківської ОДА 1 березня 2014 року. Людина на фото — мешканець Москви Михайло Чуприков

 

17 березня в.о. президента України Олександр Турчинов наказав провести часткову мобілізацію. Наступного дня, 18 березня, почалася перша хвиля мобілізації.

 

Одночасно в містах Донбасу розпочались проукраїнські мітинги, які жорстоко намагались розганяти росіяни та проросійсько налаштовані українці, проте спротив тривав.

 

 

6 квітня 2014 року невідомі озброєні люди захопили Донецьку ОДА. 7 квітня у залі засідань Донецької облради група громадян з області оголосила про створення «Донецької народної республіки». Того ж дня на мітингу у Харкові оголосили про створення «Харківської народної республіки».

 

12 квітня у Слов’янську та Краматорську Донецької області з’явилися озброєні «зелені чоловічки». Там були захоплені органи влади та відділення міліції, на будівлях встановили російські прапори. Також 12 квітня була спроба встановлення ворожого контролю у Горлівці, яка була провалена завдяки українському народному спротиву. Проте 14 квітня російський прапор таки був встановлений озброєними російськими та проросійськими представниками. Протягом наступних тижнів тривали захоплення озброєними людьми установ у Харківській, Донецькій та Луганській областях.

 

13 квітня 2014 року на Донбасі була розпочата антитерористична операція. Цього ж дня поблизу Слов’янська відбувся перший бій війни на Донбасі. 21 квітня в Одесі проголосили «Одеську народну республіку», 27 квітня — «ЛНР» у Луганську. 

11 травня у деяких населених пунктах Донецької та Луганської областей відбулися «референдуми» за визнання створення “народних республік”. Результати не були визнані Україною та міжнародною спільнотою, а 15 травня Генеральна прокуратура оголосила «ДНР» та «ЛНР» терористичними організаціями.

 

25 травня в Україні відбулися президентські вибори, де у першому турі перемогу здобув Петро Порошенко. 

 

26 травня відбувся перший бій за Донецький аеропорт.

 

 

13 червня українські військові звільнили від терористів Маріуполь. 

 

Звільнення Маріуполя. 13 червня 2014 року

 

14 червня при посадці в Луганському аеропорту був збитий літак Іл-76. Загинули 40 українських десантників та 9 членів екіпажу.

 

5 липня під контроль України повернуті Краматорськ, Слов’янськ, Артемівськ (Бахмут), Дружківка та Костянтинівка. 

 

11 липня українських військових та прикордонників у районі Зеленопілля Луганської області обстріляли з території Росії. Загинули 23 захисники. 

 

17 липня з зенітно-ракетного комплексу «Бук», пригнаного з Росії, поблизу Донецька був збитий пасажирський «Boeing». Загинули 298 осіб.

 

Терористи фотографуються на уламках збитого пасажирсього літака. 17 липня 2014 року

 

19 липня почався рейд 95-ї окремої аеромобільної бригади. Завдяки йому був повністю відновлений контроль над кордоном у Донецькій області та частково — у Луганській. Під час проведення рейду десантники вступали в бої зі збройними силами росії.

 

6 серпня почалися бої за Іловайськ. 

 

10 серпня сили АТО повністю оточили «ДНР».

 

12 серпня з’явилися повідомлення про масове вторгнення російських військ на територію України. 

Карта АТО станом на 20 серпня 2014 року

 

29 серпня українські війська почали вихід з оточення в Іловайську. Попри обумовлений «зелений коридор», їх почали обстрілювати. Лише за офіційними даними загинули 366 українських захисників, а також щонайменше 41 цивільна особа, ще 300 військових потрапили у полон. Внаслідок російського вторгнення Україна втратила частину звільненої раніше території на Донеччині та Луганщині.

 

20 січня 2015 року терористи підірвали новий термінал Донецького аеропорту. Після тривалих запеклих боїв сили АТО залишили аеропорт. 22 січня 2015 року вцілілі захисники вийшли з термінала, проте багато поранених і контужених українських бійців потрапила до полону. Героїчна оборона терміналів аеропорту тривала 242 дні.

 

 

Диспетчерська вежа Донецького аеропорту. Його захисників з подачі невідомого проросійського терориста називають кіборгами

 

21 січня почалися бої за Дебальцеве. 

 

24 січня терористи обстріляли мікрорайон Східний у Маріуполі та блокпост ЗСУ. Загинули 29 людей. 

 

18 лютого сили АТО завершили вихід з оточення в районі Дебальцевого Донецької області.

 

30 квітня 2018 року була завершена АТО та розпочата Операція об’єднаних сил.

 

 

Того ж року, 25 листопада, росія захопила три українські військові судна у Керченській протоці. 24 моряки потрапили у полон. 26 листопада в частині регіонів України був запроваджений воєнний стан. Це області, які межують з росією, Чорним морем та Придністров’ям. 26 грудня воєнний стан був скасований. У листопаді 2019 року моряки та кораблі були повернуті. Судна росіяни перед цим пограбували.

 

Частина України залишилась під тимчасовою окупацією росією, тому ворог вирішив розпочати повномасштабну війну з упевненістю, що за кілька днів зможе з легкістю встановити свій контроль у столиці та інших українських містах. Проте плани росії були провалені, коли наша країна відчайдушно стала на захист держави. 

Усі міста і села нашої чудової країни згуртувалися та почали важку роботу по захисту України: хто зі зброєю в руках на лініях фронту, хто в тилу взяв на себе обов’язок допомагати армії.

Уже всьому світу стало очевидним, що Україна не впала та не впаде, а росія повномасштабним вторгенням створила умови для повної деокупації не лише територій, які захопила у 2022 році, а й тих, які знаходяться під її ворожим контролем з 2014 року. 

Переломний момент уже настав, Україна отримає повну та безумовну перемогу з виходом на кордони від 1991 року.

Проте не забуваймо якою ціною дається оборона та звільнення кожного сантиметра нашої території.

 

 

Ми не маємо права втомлюватись.

Працюємо далі.

Віримо у ЗСУ.

Перемога за нами.

 

 

А що для вас означатиме Перемога? Як ви розумієте це поняття та як її уявляєте?

Коментарі у Facebook
Поділиться новиною
Share on Facebook
Facebook
Pin on Pinterest
Pinterest
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on LinkedIn
Linkedin