Після ракетних ударів 14 липня по площі Перемоги у Вінниці, де загинули 26 людей і набагато більше отримали серйозні поранення, знову з особливою гостротою постало питання надійних укриттів та сховищ. Телеканал “ВІТА” з’ясовував хто відповідальний за їх стан?

 

Як діяти та куди ховатись у випадку оголошення повітряної тривоги. А також журналісти нагадали основні правила безпечної поведінки у надзвичайних ситуаціях.

 

Власність мешканців

Для мешканців багатоповерхівок укриттям найчастіше є підвальні приміщення. У таких будинках – це власність самих мешканців, тому й за лад у підвалах відповідають господарі квартир.

Саме власники відвідають за технічний стан підвалу, – говорить директор департаменту житлового господарства міської ради Роман Фурман. – Там, де мешканці наймали управителя – управитель має доглядати. Голова ОСББ має організовувати роботу щодо утримання підвальних приміщень, а завдання міської ради допомагати, сприяти, організовувати.

Справді, згідно із п. ч. 8, 9 ст. 32 Кодексу цивільного захисту, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб’єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають, за власні кошти.

 

У разі використання однієї захисної споруди кількома суб’єктами господарювання вони беруть участь в утриманні споруди відповідно до укладених між ними договорів. Тому, наприклад, за стан сховища колишнього заводу відповідають, акціонери товариства (власники), або орендар. Також це можуть бути приватні особи, управлінські компанії та ОСББ.

 

Відтак, саме суб’єкти господарювання мають зробити усе, аби прибрати підвали. А місця самих укриттів позначити табличками. А вінничани, як відповідальні мешканці, мають пам’ятати де саме розташовані найближчі укриття.

Фонд захисних споруд

У Вінниці завершується формування фонду захисних споруд. Наразі звіряють інформацію про місця, які можуть бути захистом для населення. Для цього необхідно перевірити понад дві тисячі багатоповерхових будинків, наявних сховищ та комерційних будівель, де вінничани можуть перечекати повітряну тривогу. Щоб оперативно виконати завдання, міська рада сформувала 70 робочих груп. До складу кожної увійшли працівники Головного управління ДСНС України у Вінницькій області. Для того, щоб робота відбулась швидко і якісно, прохання до вінничан сприяти робочим групам.

Чергова перевірка відбулась на початку цього року відповідно до рішення виконавчого комітету міської ради від 30 грудня минулого року, про що вінничан повідомляли на офіційному сайті міської ради. В результаті було приведено у відповідний санітарний стан більше тисячі підвальних приміщень в багатоповерхових будинках. Сформовано базовий перелік захисних споруд цивільного захисту, який передали в Головне управління ДСНС України у Вінницькій області для звірки з електронним реєстром, що передбачено Кодексом цивільного захисту України, – інформує Вінницька міська рада.

Планується перевірка більш як дві тисячі багатоповерхових будинків та різних комерційних об’єктів на предмет наявності місць, де можна перечекати повітряну тривогу. Щоб мати можливість попрацювати по всіх типах споруд цивільного захисту, до складу робочих груп увійшли представники Головного управління ДСНС України у Вінницькій області.

З радянських часів є 76 сховищ

Відповідно до Кодексу цивільного захисту є кілька видів захисних споруд цивільного захисту: сховища, протирадіаційні укриття, споруди подвійного призначення, найпростіші укриття. Всього у Вінниці з радянських часів є 76 сховищ (з них два – протирадіаційні укриття): вісім – знаходяться в комунальній власності громади, п’ять – в обласній комунальній власності, 22 сховища належать до державної форми власності та 41 – до приватної.

У сховищах укриттю підлягають:

• працівники найбільшої працюючої зміни суб’єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту та розташованих у зонах можливих значних руйнувань населених пунктів;
• працівники найбільшої працюючої зміни атомних електростанцій, інших ядерних установок, працівники суб’єктів господарювання, які забезпечують функціонування таких станцій (установок) та перебувають у зоні можливих значних руйнувань навколо них;
• працівники найбільшої працюючої зміни суб’єктів господарювання, віднесених до категорії особливої важливості цивільного захисту та розташованих за межами зон можливих значних руйнувань населених пунктів;
• хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров’я, які не підлягають евакуації в безпечне місце і перебувають у зонах можливих значних руйнувань населених пунктів.

У протирадіаційних укриттях може перебувати населення, у тому числі працівники суб’єктів господарювання, хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров’я, евакуйоване населення, яке проживає або працює в зонах можливого небезпечного і значного радіоактивного забруднення, крім тих, хто підлягає укриттю у сховищах.

 

У найпростіших укриттях – населення, яке не підлягає укриттю в захисних спорудах та спорудах подвійного призначення.

Отримайте повну інформацію про наявність найпростіших укриттів та споруд подвійного призначення Вінниці, які призначені для укриття населення

 

Фахівці кажуть: перше, що варто зробити одразу після сирени – знайти безпечне місце і перечекати там до відбою.

Якщо ж опинились на вулиці та сховатись від ворожої ракети не встигли – уникайте цегляних споруд та вікон. Адже при влучанні снаряду чи ракети – камені, скло та шифер можуть сильно поранити.

 

А от бігти не варто. Тільки позиція “лежачи” врятує ваше життя. Повертайтесь ногами до місця вибуху, притискайтесь до землі, закривайте долонями вуха та відкривайте рот – це врятує від контузії, убереже від баротравми. Важливо в таких ситуаціях реагувати швидко. На роздуми є лише кілька секунд.

 

Аби вкотре нагадати, як діяти під час тривоги та надзвичайної ситуації, вінницькі рятувальники влаштували навчання в одному з торговельних центрів Вінниці.