Презентовано результати загальнодержавного моніторингового дослідження якості освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану, що проведене методом тестування з української мови та математики серед учнів/учениць 6-х і 8-х класів.

Тестування проводилось у комп’ютерному форматі на платформі ВШО. Основні характеристики тестових добірок залишались незмінними протягом трьох років: структура, змістові лінії, когнітивні рівні, типи завдань, система оцінювання та час на виконання тесту. За дотриманням процедур проведення тестування в закладі освіти стежили спостерігачі (представники територіальних органів Державної служби якості освіти України).

Здобувачі освіти 226 закладів загальної середньої освіти всіх областей увійшли до вибірки у кількості 166 міської та 60 сільської місцевості. Вибірка моніторингового дослідження дала змогу проаналізувати результати тестування учасників з урахуванням регіону України, у якому навчаються здобувачі освіти. Для цього було виокремлено 5 макрорегіонів: Схід, Захід, Північ, Південь, Центр і місто Київ. Вінницька область увійшла до Центрального макрорегіону, до якого входять також Кіровоградська, Полтавська та Черкаська області.

       Представлені дані засвідчили, що система освіти Центрального макрорегіону зберігає стійкість попри тривалі виклики воєнного часу. Суттєвого погіршення результатів ні з української мови, ні з математики не зафіксовано.

Хоча упродовж трьох років в Центральному макрорегіоні  спостерігається поступове скорочення частки учнів із високим рівнем навчальних досягнень та зростання частки тих, хто демонструє середній рівень. Найбільш помітною ця тенденція є саме з математики. Показники шестикласників свідчать про відносну стабільність навчальних досягнень. Слід зазначити, що учні шостих класів упродовж трьох років стабільно демонстрували найвищі результати в завданнях з математики на відтворення знань, нижчі – у завданнях на застосування, і найнижчі – у завданнях, які вимагали міркування. Дані моніторингового дослідження з математики учнів 8-х класів  за 2023-2025 роки засвідчують тенденцію до зниження рівня навчальних досягнень. У 2025 році майже 79% восьмикласників макрорегіону Центр продемонстрували середній рівень навчальних досягнень з математики. Відбулося різке зростання початкового рівня у поєднанні зі скороченням високого.

Схожі дані отримано під час аналізу результатів з української мови. Частка результатів високого рівня постійна, тоді як середнього рівня зростає. При цьому фіксується послідовне зменшення частки учнів із результатами достатнього рівня. Така динаміка засвідчує зниження результатів навчання учнівства в Центрі (у Вінницькій області зокрема).

Упродовж 2023-2025 років нажаль не зафіксовано помітних відмінностей між практиками викладання української мови, що їх використовували до впровадження практики НУШ та після. За результатами моніторингу майже кожен десятий учень-учасник повідомляє про труднощі з розумінням матеріалу через недостатню підтримку з боку вчительства. Майже кожен восьмий учасник моніторингу зазначає, що на уроках йому бракує можливостей міркувати та обговорювати мовні теми. Водночас дослідження за всі три роки засвідчують стійкий позитивний зв’язок між сформованістю вмінь міркувати й навчальною успішністю.

Слід зазначити, що учні сільських закладів загальної середньої освіти по всій території України упродовж трьох років мають нижчі результати навчання, однак у динаміці демонструють виразніше покращення. Саме ця категорія учнівства показала помітний приріст середнього бала порівняно з 2024 роком, тоді як у містах зміни були мінімальними.

Окрему увагу приділили аналізу змістових напрямів, які викликають найбільші труднощі в учнів. З математики такими залишаються геометрія, рівняння та нерівності, а також завдання, що потребують застосування знань у практичних ситуаціях. З української мови найбільші труднощі пов’язані з окремими теоретичними аспектами мовознавства, тоді як результати роботи з текстом і виконання завдань на міркування поступово покращуються.

Дослідження також підтвердило значний вплив умов навчання, сімейного освітнього середовища, цифрових навичок і психологічного благополуччя учнівства на навчальні досягнення. Водночас одним із ключових чинників успішності залишається вчитель і якість педагогічних практик.

Поділиться новиною

Facebook

Pinterest

Twitter

Linkedin