У 59-й окремій штурмовій бригаді безпілотних систем імені Якова Гандзюка розповіли про військовий шлях воїна на псевдо «Торнадо», як передає ЦВД.

«2021 року підписав другий контракт з 95-ю десантно-штурмовою. Годували дівчата-кухарі. Не давали нам додаткових порцій. Пішов домовлятися з ними. Поговорив про те, що вийдемо в місто, сходимо в кіно. Повернувся до пацанів з повним пакетом їжі. Реакція: ти пройшовся по панянках як «Торнадо». Звідти мій позивний. Військовий шлях почав 2018-го. Мав 20. Розумів, що війна йде і мені треба захищати свою Батьківщину та сім’ю, аби окупанти не дійшли до рідної Вінниччині. В дитинстві хотів стати футболістом. Займався у спеціалізованій школі, грав на область. Але потім зазнав травми ноги. Підписав контракт з військом, не до активного футболу стало. Залишився уболівальником – «Шахтаря» і «Ювентуса»», – зазначає військовий.

Воїн каже, що хотів служити або в ССО, або в морській піхоті, або в десантно-штурмових.

«До ССО не пройшов, вдалося стати десантником. Там було і весело, і важко. Весело – це коли хтось боїться стрибати, а ти йому анекдоти «травиш». Мій перший стрибок: дивлюсь у небо – красиво. Командир взводу: «Торнадо, стрибай, я ззаду». Я і стрибнув. І так шість разів на сьогодні. А важко тому, що навантаження. І під дротом повзаєш, і у воду стрибаєш, марш-кидки здійснюєш. Населений пункт Шуми, Донеччина. Це на схід від Торецька. Там мене застала «повномасштабна». О 6:30 командир передав: хлопці, «згортаємося», змінюємо напрямок. Дісталися Харківщини. Зупинили колону ворога. 450 одиниць техніки згоріло. Російські солдати волають, я кайфую. Бо жодної жалості до них не відчуваю. Їм слово толерантність невідома, чому я маю вчиняти інакше стосовно нелюдей, які ґвалтують неповнолітніх?» – ділиться військовослужбовець.

Воїн розповів, що у ДШВ зазнав кульового поранення. Тому його поставили непридатність для цього роду військ. Перевели в тил. Але він хотів повернутися на фронт. Чоловік каже, були різні варіанти, вийшло так, що з 28 квітня 2023 року він у 59-й імені Якова Гандзюка.

«Завдання для десантників – складніші. Там люди більше ведуть наступальні операції. В піхоті – окопуємося, обороняємося. Ситуації бувають різні. Якось потрапив у бій, коли треба було піхоту прикрити. По нас танк працює, 120-ті «летять». Під моєю «опікою» ще два бійці. Один злякався, утік в підвал. До ворога – метрів 500, бачу їх як на долоні. Відпрацював по них прямою наводкою, добре, що б/к був недалеко, сам собі носити міг. Себе бережу мало. Живу війною. Коли їду у відпустку, на п’ятий-сьомий день тягне назад», -додав воїн.

Фото на головній – зі сторінки бригади

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

Вінницю вдруге представили на міжнародному фестивалі гастрономії в Туреччині