Дмитро Батюк пішов боронити Батьківщину із перших днів повномасштабного російського вторгнення. Воював у складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка на донецькому напрямку. 6 березня цього року у бою поблизу Покровська оборонець дістав важку мінно-вибухову травму. Лікарі у Донецьку, а згодом у Вінниці намагалися врятувати його життя. Однак наслідки поранення виявилися смертельними. Серце Захисника зупинилося 11 травня. Йому було лише 40 років…

Народився Дмитро Батюк 29 червня 1983 року. Після дев’яти класів загальноосвітньої середньої школи № 30 закінчив Вінницький транспортний коледж, а потім заочно – Харківську державну академію залізничного транспорту. Працював за фахом допоки життя не змусило кардинально змінити професійний напрям. Наступною освітньою сходинкою стала Вища школа МВС та служба у правоохоронних органах Вінниці, якій присвятив близько десятка років – допоки життя вкотре не змусило робити новий вибір. Щоб забезпечити добробут родини, де підростає двійко дітей, Дмитро поїхав працювати за кордон. Повернувся за рік до початку повномасштабного вторгнення.

«Коли розгорілася велика війна, Дмитро відразу рушив до військкомату. Простояв там у чергах зо три дні. Нам нічого не говорив. Ми дізналися про рішення сина захищати Батьківщину лише тоді, коли він прийшов додому і попросив поголити йому голову, – розповідає мама Небесного воїна Лариса Євгеніївна. – Поранення, яке отримав Дмитрик, було важким, але ми вірили та сподівалися на диво і, здається, воно було близько, дійшло вже до реабілітації. Звістка про його раптову смерть через ускладнення стала для усіх справжнім шоком… Дмитро був чудовим, роботящим, простим українським хлопцем, який мріяв про те, щоб рідна країна жила і процвітала…»

Церемонія прощання із Дмитром Батюком розпочнеться о 10:00 у поминальній залі за адресою: вул. Генерала Арабея, 1.

Поховають воїна об 11:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Глибокі співчуття рідним та близьким. Вічна, світла пам’ять Герою!

Джерело: ВМР