У регіоні з’явилися обговорення про політичну рекламу та передвиборчу агітацію. Про це пише “Телеграф“.

Навіть при продовженні активної фази війни з росією, здається, що життя в тилу все більше перетворюється на політичний дискурс. Це стосується не лише випадків відвертого зневаження військових, як це сталося нещодавно в Буковелі, а й до повернення до політичного життя.

У мережі з’явилася 16-сторінкова газета під назвою “Новини Вінниці”, яку можна сприйняти як політичну рекламу. Газета має просту верстку, невеликі фотографії, інфографіку на три відтінки сірого та обласних діячів сучасності – від обраних депутатів райрад до голови ОВА. Газета намагається акцентувати увагу читачів на те, хто і як відновлює обласний центр та повертає області лідерство в регіональному розвитку. На тлі щоденних трагічних новин внаслідок відповідних подій у воюючій країні розпочинати предвиборчу агітацію – це просто сюр.

За даними газети, її тираж складає 100 тисяч примірників. Запитання, що виникають серед користувачів, полягають в тому, за чий рахунок ця газета видається та чому її тираж настільки великий. Зокрема, при відсутності підписників, які добровільно сплачують за ці новини, виникають сумніви про її фінансування.

Агрохолдинг “Миронівський хлібопродукт” (ТМ “Наша ряба” та інші), один з найбільших в Україні, підтримує “свободу слова” в своєму регіоні. Це підтверджується тим, що новини від Благодійного фонду “МХП – Громаді” з’являються в газеті “Новини Вінниці” без плашки “реклама”.

Народні депутати від Вінницької області, такі як Микола Кучер, його донька Лариса Білозір, та бізнесмен і кондитер Геннадій Вацак, які зараз представляють депутатську групу “Довіра”, мають “абонемент на слово” в згаданій газеті. Ці депутати відійшли від орієнтованої на Коломойського групи “За Майбутнє”, але дивним чином їх округи співпадають з розташуванням великих виробничих потужностей “МХП” у Вінницькій області.

Помітною зв’язкою є також депутатка від “Слуг народу” та дружина голови Вінницької ОВА – Ірина Борзова, а також колишній голова Вінницької ОДА та соратник п’ятого президента Петра Порошенка, Валерій Коровій, які є добрими знайомими з згаданою трійцею.

Під час місцевих виборів 2020 року Валерій Коровій балотувався до обласної ради від партії “Українська Стратегія Гройсмана”. Однак, через те, що він не отримав бажаного бюджетного комітету, він розлючено відмовився від свого мандата. Рік по тому, у вересні 2021 року, Коровій заснував громадську організацію “Ми – Вінничани”. Він стверджує, що всі згадані вище люди є активними учасниками цієї організації, які справді турбуються про свої території та підтримують армію.

Варто зазначити, що Лариса Білозір не приховує свого зв’язку з ГО “Ми – Вінничани”, яку заснував Коровій, у своєму Instagram.

Тим часом місцеві жителі запитують: навіщо створювати кишенькові громадські організації, які можуть перетворитися на локальні політичні партії та почати гру в місцевих князьків, коли є багато дійсно корисних справ? Для кого це потрібно? Завжди існує спокуса перекроїти цікаві регіони, які можуть приносити великий дохід від релокації під час війни.

Чи є це потрібним для “спонсорів”, що лістингуються на Лондонській біржі та перебувають під пильним наглядом правоохоронних органів на предмет дотримання закону про деолігархізацію? Можливо, вони хочуть мати свою власну локальну політичну силу, яка, однак, не грає і не гратиме великої ролі на загальнодержавному рівні.

У будь-якому випадку під час війни в Україні починати політичні змагання та ігри у передвиборчу агітацію є недоречним та дивним.