Про це йдеться у законі “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“.

Різдво (25 грудня) та Новий рік (1 січня) випадають на понеділки, і це будуть звичайні робочі дні.

Ухвалений Верховною радою у березні 2022 року закон суттєво змінив трудове законодавство, оскільки під час воєнного стану запроваджуються обмеження прав і свобод людини та громадянина, передбачених Конституцією. Законом скасовано усі святкові дні.

Ставлення українців до Нового року та Різдва

За даними опитування КМІС, у 2023 році більшість населення України (близько 70%) святкує Великдень та Різдво Христове як найбільш популярні свята, далі йдуть День Незалежності України (63%) та День захисників та захисниць України (54%).

Новий рік, який урочисто відзначають у всьому світі і який усі роки ділив перше місце з Різдвом Христовим та Великоднем, зараз лише на п’ятому місці (52%).

Зміна календаря

В Україні з цього року святковим днем є лише Різдво 25 грудня, тоді як раніше воно відзначалося двічі (також 7 січня).

Крім того, Рада встановила на 15 липня – День Української державності (замість 28 липня), коли вшановується пам’ять святого рівноапостольного князя Київського Володимира Великого, на 1 жовтня – День захисників та захисниць України (замість 14 жовтня): пов’язано з українськими військовими традиціями вшанування Дня Покрови Пресвятої Богородиці.

Після переходу ПЦУ на новий календар віруючі відзначатимуть деякі свята за новоюліанським стилем в інші дати. Зокрема:

• День святого Миколая святкуватимуть 6 грудня замість 19 грудня;
• Різдво – 25 грудня замість 7 січня;
• Собор Пресвятої Богородиці – 26 грудня замість 8 січня;
• День преподобної Меланії (у народі Щедрий вечір, Маланки) – 31 грудня замість 13 січня;
• Хрещення Господнє – 6 січня замість 19 січня;
• Стрітення Господнє – 2 лютого замість 15 лютого.